Імажизм
Імажизм (фр. image – образ) – модерністська течія у світовій літературі, наріжним каменем якої є поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Зародилася в англо-американських мистецьких колах на початку XX ст. Теоретиком вважається Т.-Е. Г’юм – засновник клубу “Школа імажизму”. Пізніше цей напрям у літературі представляли Е. Паунд, Р. Олдінгтон, Дж. Г. Флетчер, Т.-С. Еліот та ін. Основні засади І. зводилися до усвідомлення значимості образу в поетичній мові як інтелектуального емоційного комплексу. Одночасно образ вважався не оздобленням, а органічною цілісністю поетичної естетики. Імажисти впроваджували і культивували верлібр, а також японські хоку. Вважається, що після 19301, припинив своє існування в літературі як напрям. В українській поезії творчість Б.-І. Антонича мала певні ознаки І.
Імажизм
скорочено острів скарбів
Related posts:
- ІМАЖИЗМ ТА ІМАЖИНІЗМ Імажизм (англ. imagism, від франц. image – образ) – школа в англійській та американській поезіях 1910-х років. Ще 1909 року англійський поет і філософ (учень А. Бергсона) Τ. Ε. Г’юм засновує “Школу імажизму”. З 1912...
- Імажинізм Імажинізм – літературна група і напрям у російській поезії (В. Шершеневич, Р. Івнєв, С. Єсенін, А. Маріенгоф, пізніше А. Кусиков та І. Грузинов), які з’явилися на літературному обрії в 1919, заманіфестувавши свою появу в журналі...
- Публіцистична лірика Публіцистична лірика – тенденційні ліричні твори, в яких виражаються актуальні світоглядні, політичні та ін. погляди. Предметом П. л. є цінності ідеологічні, соціальні, подеколи за рахунок естетичних. Мета вірша – утвердження або заперечення якоїсь думки. Часопростір...
- Літературний напрям Літературний напрям – це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом художнього методу та індивідуального стилю письменника....
- Бароко Бароко – напрям у мистецтві та літературі XVII-XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й Ренесансу....
- Класицизм Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка...
- Художній метод Художній метод – це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. В історії літератури виділяють такі художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм. Кожний художній метод (за...
- Металогічний тип художнього образу РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 2. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ 2.3. Види літературно-художнього образу 2.3.2. Металогічний тип художнього образу Металогічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, узагальнюючи зміст одиничного...
- Аттикізм Аттикізм – літературний напрям у давньогрецькій та почасти у римській літературі, розвинувся як реакція на азіатам, обстоював культ класиків, збереження мовних норм аттичних прозаїків V ст. до н. е. Хоч А. на теренах стилю поступався...
- Магічний реалізм Магічний реалізм – реалізм, у якому тісно і нерозривно переплетені реальність та фантастика, побутове та міфологічне, дійсне та уявне. Як літературний напрям магічний реалізм оформився у латиноамериканській літературі (М.-А. Аетуаріс, Г. Гарсіа Маркес). Предтечами магічного...
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося спільно з наступним, втрачаючи свій...
- Костумбризм Костумбризм (ісп. costumbrismo, від costumbre – звичай) – напрям у художній літературі й малярстві Іспанії та Латинської Америки XIX ст., породжений романтичним захопленням народною культурою, перейнятий піднесенням національної свідомості. К. в Іспанії позначився на творчості...
- Класицизм веймарський Класицизм веймарський – напрям у німецькій класичній літературі просвітницької спрямованості 80-90-х XVIII ст. Представлений творчістю Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, теоретичними працями Й. Вінкельмана, В. Гумбольдта. К. в., що прийшов на зміну періоду “Бурі і натиску”,...
- Духовно-історична школа Духовно-історична школа – течія у літературознавстві, що сформувалася на основі “філософії життя” та традиції естетики класичного романтизму, була реакцією на культурно-історичну школу і філологічний позитивізм, зокрема на теорію фактографізму В. Шерера й Е. Шмідта, тяжіла...
- Теорія епічного театру Теорія епічного театру – теорія авангардистського театру, розроблювана німецьким драматургом Б. Брехтом, зумовлена пошуками засобів вираження (див.: ) епохальних явищ (війна, катастрофи цивілізації, науково-технічні процеси, дегуманізація суспільства тощо), потребою активної соціальної дії. Т. е. т....
- Веризм Веризм (італ. verismo, від лат. verus – правдивий) – реалістичний напрям в італійській літературі та мистецтві, сформований в останній третині XIX ст. під впливом класичного реалізму, натуралізму європейських літератур та своєрідності національної дійсності в Італії...
- Символізм Символізм – літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Розвинувся в умовах кризи суспільства, передчуття майбутніх соціальних потрясінь. Для символізму характерні: інтерес до проблеми особистості, іносказання, орієнтація на ірраціональний бік слова – його звучання,...
- Світогляд і творчість Світогляд і творчість – традиційна для вітчизняного літературознавства постановка проблеми про визначальний вплив світогляду на ідейну спрямованість художніх творів і сутність літературно-мистецьких напрямів. Соціологізоване літературознавство 30-х XX ст. доводило, що письменник може успішно творити тільки...
- Сентименталізм Сентименталізм (від фр. sentiment – почуття, чуттєвість, чутливість) – напрям в літературі та мистецтві другої половини XVIII ст., що утверджує чуттєвість в художній творчості на противагу раціоналізму, класицизму та культу розуму епохи Просвітництва. Сентименталізм дістав...
- Марінізм Марінізм (італ. marinismo, від імені поета XVII ст. Дж. Маріно) – стильова течія в італійській літературі, представники якої (М.-А. Акілліні, Дж. Артале та ін.) абсолютизували наслідування художніх принципів доби Ренесансу, обстоювали гедоністичний критерій життя як...
- Композиція Композиція – побудова твору. Найпоширеніші види: лінійна – події зображуються в хронологічній послідовності; ретроспективна – події, що відбулися раніше, зображуються пізніше; паралельна – дві події, що відбулися одночасно, зображуються як послідовні; монтаж – кілька подій,...
- Калокагатія Калокагатія (грецьк. kalos – гарний, agathos – хороший) – поняття естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості. Пошуками К. перейнята творчість Г. Сковороди, вона визначила ідейно-естетичні пошуки символістів, найбільше притаманна “неокласикам”....
- Романтика як пафос і романтизм як літературний напрям: чим вони різняться? Романтика – це особливий стан душі, викликаний прагненням до ідеалу піднесеного, прекрасного, незвичайного. В художній літературі романтика виявляється в зображенні яскравих та героїчних аспектів життя, у змалюванні образів, незадоволених буденністю, прозаїчним існуванням, які мріють про...
- Маньєризм Маньєризм (італ. manierismo, від mаnіеrа – прийом, манера) – стиль європейського мистецтва XVI-XVII ст., якому притаманні гострі зображально-виражальні дисонанси, ускладненість композицій, деформація пропорцій тощо, породжені кризою Відродження з його тяжінням до універсальності, досконалої завершеності світоглядних...
- Модернізм Модернізм (фр. Modeme – сучасний, новий)- напрям у літературі і мистецтві, який охоплює 10-60-ті роки XX ст. Характерні риси: розрив з традиційним мистецтвом, установка на створення нового мистецтва, в основу якого лягли екзістенційні принципи абсурдності...
- Як пов’язаний класицизм з античністю? На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII – початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості. Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси, досконалості,...
- Рондо Рондо (фр. rondeau – круглий) – назва строфічної організації вірша з відповідною жорсткістю форм, яка склалася у середньовічній французькій поезії, звідки поширилася на європейські літератури. Основним вважається канонічне Р. з тринадцяти рядків на дві рими,...
- Бароко: який зміст цього терміну? У XVIII столітті слово “бароко” вживалося для характеристики, часто негативної, літературних творів складної форми. Проте його походження точно не встановлене, незважаючи на побутування в кількох мовах. У португальській вираз регоlа Ьаггоса означає перлина неправильної форми....
- ДИВ ДИВ – божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям. Згідно з легендою, Д. завше “сидить на сухому дереві і свище по-зміїному, кричить по-звірячому, з ніздрів іскри сиплються, з...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з...