І. Драч. “Чорнобильська мадонна”. Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці. Сповненність поеми пекучим болем, гіркими роздумами, турботою про майбутнє людства. Складність образів поеми, гострота вислову. Своєрідність композиції (цикл віршів, об’єднаних однією темою та спільними образами)


УРОК 62

Тема: І. Драч. “Чорнобильська мадонна”. Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці. Сповненність поеми пекучим болем, гіркими роздумами, турботою про майбутнє людства. Складність образів поеми, гострота вислову. Своєрідність композиції (цикл віршів, об’єднаних однією темою та спільними образами).

Мета: ознайомити одинадцятикласників з поемою “Чорнобильська мадонна”; розкрити пекучий біль твору, стурбованість автора майбутнім сплюндрованої аварією України та загрозою екологічної катастрофи всьому світові; проаналізувати переплетіння життєво правдивих картин з казковими, реальних – з містичними; виховувати почуття відповідальності перед народом за втручання у природу та за гіркі плоди науково-технічного прогресу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Драча, поема “Чорнобильська мадонна”, епіграф.

. Організаційна частина.

. Перевірка засвоєних опорних знань.

Завдання для учнів.

1. Проаналізуйте “Баладу про соняшник” та “Етюд про хліб”.

2. Запропонуйте власний аналіз одного з творів, прочитаних самостійно.

. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Епіграфом уроку хай будуть два вірші з “Летючих катренів” Ліни Костенко:

Ми – атомні заложники прогресу,

Вже в нас нема ні лісу, ні небес.

Так і живем од стресу

і до стресу –

Абетку смерті маємо – АЕС.

Хто в нашу долю тільки не втручався,

В яких тенетах тільки не б’ємось.

Духовний Чорнобиль давно вже почався,

А ми іще тільки його боїмось.

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

Від часу стрімкого дебюту шістдесятників промайнуло три десятиліття. Зазнала змін і творчість I. Драча: стала вона більш врівноваженою, ще глибше вкоріненою в життєвій конкретиці, народних джерелах. Та не відступила поетова стурбованість світовими проблемами.

26 квітня 1986 року українська (й не тільки) історія була розкраяна на два періоди: до і після Чорнобиля. Аварія на 4-ому блоці Чорнобильської атомної електростанції переросла у глобальну катастрофу – не тільки екологічну, а й передусім моральну. Першими зреагували на це письменники-шістдесятники: Юрій Щербак (документальна повість “Чорнобиль”), Борис Олійник (поема “Сім”), Іван Драч (“Чорнобильська мадонна”), трохи молодші за них Світлана Йовенко (поема “Вибух”) та Володимир Яворівський (роман “Марія з полином у кінці століття”).

Чорнобиль для І. Драча був не просто темою. Під час найгарячіших післяаварійних днів син поета Максим, на той час уже випускник медінституту, брав участь в евакуюванні потерпілих, їх обстеженні й наданні першої допомоги і сам теж зазнав опромінення (хоча йому згодом зробили переливання крові й усе більш-менш обійшлося). Глибоко індивідуальним болем, сердечною тривогою відгукнулася у серці поета глобальна катастрофа. “Чорнобильська мадонна” – це голосіння і покаяння, скорботна материнська пісня з чоловічої душі. Звертаємо увагу учнів на назву твору. Слово “мадонна” – італійське. Дослівно воно перекладається українськими відповідниками “моя пані”, “жінка”. Італійське Відродження поглибило значення цього слова. Завдяки всесвітньовідомим майстрам пензля слово “мадонна” стало синонімом до слів та словосполучень “Богородиця”, “жінка-мати”, “жінка з дитиною”. У назві Драчевого твору слово “мадонна” контрастує з епітетом “чорнобильська”, бо всім без пояснень зрозуміло, що в чорнобильській зоні не може бути й мови про здорове і щасливе материнство чи дитинство. У той же час поєднання непоєднуваного в назві поглиблює трагізм, підкреслює ті випробування, через які пройшла Україна. Як Олександр Довженко в перші роки війни, Іван Драч поставив питання про ціну трагедії, яку сплачує народ. Скільки гіркоти у його рядках:

За безладу безмір, за кар’єри і премії,

Немов на війні, знову вихід один:

За мудрість всесвітньодурних академій

Платим безсмертям – життям молодим.

Поеми Івана Драча жанрово розмаїті. “Чорнобильська мадонна” зовсім мало схожа на традиційну поему. Багатоголосся, розмаїття емоційних тональностей – від бурлеску до патетики, від сатири до трагізму – виливаються у своєрідний жанр “поеми-мозаїки” (А. Ткаченко), складеної з окремих, нібито незліченних, сюжетно не пов’язаних епізодів, об’єднаних, проте, спільною ідеєю – покути за страшний гріх перед своїми дітьми і матерями, своїм народом, своєю землею. Кожен розділ поеми має свої жанрові особливості. Інколи це полум’яна лірика (як-от вступ), інколи – це своєрідна Драчева балада (“Хрещатицька мадонна”), інколи – міф (“Солдатська мадонна”, “Роздуми під час відкритого суду…”), інколи – тільки прозовий текст з канадської листівки “Мадонна атомного віку” художника Василя Курилика, інколи – оповідь, приперчена гірким “чорним гумором” (“Баба в целофані”), інколи – це убивча сатира (“Бенкет в пору СНІДу”, “Мати і христопродавці”, “Ода молодості”).

Композиція поеми підпорядкована еволюції образу Мадонни. Важливим художнім компонентом твору стали заголовки розділів.

Центральною в поемі є проблема людської відповідальності за долю цілої планети. Коріння трагедії поет вбачає насамперед у моральній площині: багатолітнє “христопродавство”, споживацьке ставлення до світу помстилося народові. Помстою стала Чорнобильська чорна Мадонна. Отож і волає Чорнобильська Мадонна голосом Івана Драча до нашого сумління, вдивляється в душу.

Головний образ поеми, Чорнобильська Мадонна, концентрує в собі різночасові рівні минулого, сучасного та майбутнього, висловлює співчуття до людських страждань, захист і допомогу, любов до людей. Це – глибоко символічний образ.

Задум поета грандіозний, бо ж людство знає чимало зображень Божої Матері, деякі з них мають чудодійні властивості. Божа Мати, котру малює І. Драч, проходить науку перевтілень. Це та Атомна мадонна, яку відобразив канадський художник із застережливими словами, зверненими до людства: “Це прийде безжалісно до жінки з дитиною, до матері з немовлям саме в той день”.

“Той” день настав швидко.

Запитання і завдання для учнів.

1. Коли і якою з’являється в поемі Божа Матір?

2. Якою постає перед читачами “наша мати”, “селянська мадонна”?

3. З якою метою автор звертається до образів Скіфських баб?

4. Розкажіть про Хрещатицьку мадонну. Чи стане вона матір’ю? (Зачитайте рядки з твору.)

5. Якими злочинами заплямували себе “христопродавці”?

6. У розділі “Материнська пісня з чоловічої душі” поет звертається до образу Ісуса Христа і проводить паралель між його загибеллю, якою він врятував людство, і загибеллю сина земної матері. Чи врятують тепер людей ті страшні муки на атомних хрестах?

7. У “Роздумах на тему відкритого Суду…” поет згадує царя Ірода, що вигубив усіх немовлят, боячись народження Ісуса-спасителя. Тисячі років проклинає його людство за страшний злочин. Чи будуть покарані винуватці трагедії у наш час? Хто вони? Кого судити? (Головний злочинець – система, що породила все це, “безіменність”, цей колегіальний ум в мільйон умів, що й призвів до такого звиродніння. Він не був навіть названий на суді. Знову облесливі слова, знову брехня, як целофан від радіації.)

Слово вчителя.

Важливу роль у творі відіграє епілог. Образ-символ Божої Матері у ньому вивершується, набуває остаточності, доволі нетрадиційної, але вражаючої. Чорнобильська мадонна стає уособленням, втіленим закликом до відповіді за все, негідне людини, втіленою невідворотністю суду совісті, останнім нагадуванням про відповідальність за майже вже вигублений світ. На своїх руках “сива Чорнобильська мати” несе “хворе дитя”, і це “хворе дитя – наша планета, наша земля, саме людство”, – писав І. Дзюба.

Наголошуємо учням, що в поемі ставиться питання про роздвоєння сучасного людського духу: один – високий, з колосальним потенціалом інтелекту й доброти, другий – суцільний гріх, зло, облуда. Саме гріх і зло перетворили Дніпро на каскад смердючих калюж, отруїли чорноземи, виховали молодь “христопродавцями” і, врешті, в егоїстичній гонитві за нагородами висадили в повітря “мирний атом”, зробили “хворим дитям” Україну і всю планету. Розплачується ж за це молодь.

V. Підсумки уроку. Закріплення вивченого.

Слово вчителя.

“Чорнобильська мадонна” не просто найдовершеніше художнє трактування чорнобильської теми, а твір філософської глибини й високого етичного пафосу, проблематика якого сягає Далеко за межі самих лишень причин і наслідків катастрофи. “Чорнобильська мадонна” – це крик болю від страшенної рани, завданої природі, Україні, людині, людству. “Чорнобильська мадонна” – цс пересторога синам України і синам усієї Землі: будьте пильні, будьте людяні, будьте правдиві, інакше планета не витримає наруги – і вибухне божевіллям.

Запитання до учнів.

1. Як у поемі розглядається тема духовного Чорнобиля? Чи існує зв’язок між духовним Чорнобилем і 26 квітня 1986 року?

2. Задля чого в “Епілозі” звучить уривок з думи “Бідна вдова і три сини”, де показано найтрагічніші земні біди?

3. Які проблеми порушує автор у “Чорнобильській мадонні” – політичні, екологічні, морально-етичні, інші? Відповідь обгрунтуйте.

Заключне слово вчителя.

Драматизм XX століття, що наближалося до світової трагедії, відбито у цьому наскрізь емоційному, болючому творі, котрий показав сучасності і пророцтва Святого письма, і його невмирущі символи, і вічні категорії добра і зла в їх сьогоднішніх модифікаціях.

І. Дзюба пише: “Твори І. Драча видано в багатьох країнах світу у перекладах на десятки мов, його слово стало одним із символів повноцінності сучасної української культури, її здатності посісти гідне місце в культурі людства.”

VI. Домашнє завдання.

Підготувати аналіз поеми “Чорнобильська мадонна”. Використана література:

1. Бондаренко Ю. Поема І. Драча “Чорнобильська Мадонна” у шкільному вивченні//Дивослово,- 1999.- №5.- С. 34-39.

2. Ільницький М. І. Драч. Нарис творчості,- К., 1986.

3. Моренець. 1. На відстані серця,- К., 1980.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

І. Драч. “Чорнобильська мадонна”. Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці. Сповненність поеми пекучим болем, гіркими роздумами, турботою про майбутнє людства. Складність образів поеми, гострота вислову. Своєрідність композиції (цикл віршів, об’єднаних однією темою та спільними образами)
вірш як не любить той край