Громадянська лірика Миколи Некрасова

Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”.
У вірші “О шостій вчора завернув…” (1848) поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом:
Ни звука из ее груди,
Лишь бич свистал, играя…
И Музе я сказал: “Гляди!
Сестра твоя родная!”
У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому народна тема представлена ніби “згущеною”: поет не просто переказує випадок з життя, свідком якого він був, спостерігаючи з вікна своєї квартири за губернаторським під’їздом, – “вся селянська країна зі своїми бідами постала тут”. У нерухомості селян стільки суму, горя і покірності, немов бачиш перед собою їхній скульптурний портрет:
Помолились на церковь и стали вдали,
Свесив русые головы к груди.
……………
Крест на шее, и кровь на ногах,
В самодельные лапти обутых…
Болісними є міркування поета про долю народу:
…Родная земля!
Назови мне такую обитель,
Я такого угла не видал,
Где бы сеятель твой и хранитель,
Где бы русский мужик не стонал?
Відношення Некрасова до реформи 1861 року виражено словами: “Народ освобожден, но счастлив ли народ?”. Вірш “Елегія” – естетичний маніфест поета:


Пускай нам говорит изменчивая мода,
Что тема старая – “страдания народа”
И что поэзия забыть ее должна, –
Не верьте, юноши! Не стареет она.
Муза Некрасова розкривала “бездны темные насилия и зла”: вона не вела від життя, не примиряла з нею, а кликала на боротьбу “с неправдою людской”, “кричала: мщение! и буйным языком на головы врагов звала господень гром!”
А яким же, на думку Некрасова, має бути поет, що надихається цією Музою? У вірші “Поет і громадянин” він висловив свою точку зору на обов’язок поета. Некрасов вважав, що поет має бути насамперед громадянином:
Не может сын глядеть спокойно
На горе матери родной,
Не будет гражданин достойный
К отчизне холоден душой,
Ему нет горше укоризны…
Иди в огонь за честь отчизны,
За убежденье, за любовь…
Він звертався до поета з закликом:
Будь гражданин! Служа искусству,
Для блага ближнего живи…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Громадянська лірика Миколи Некрасова

витівки старої зими