ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ


ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ (світське ім’я – Яким, 19.09.1705, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. -21.12.1754, м. Грайворон, тепер Бєлгородської обл., Росія) – церковно-релігійний діяч, письменник.

Походив із старовинного козацького роду Горленків. Його батько був прилуцьким полковником, а мати – донькою миргородського полковника Данила Апостола, який пізніше став гетьманом. Дядько Г. Квітки-Основ’яненка. У 7 років вступив до Києво-Могилянської академії, яку закінчив 1725 р., деякий час сам викладав у ній. 1727 р. в Києво-Братському монастирі пострижений у ченці під іменем Йоасафа. Був ігуменом, згодом архімандритом Мгарського монастиря (1737 – 1745), намісником Троїце-Сергієвої лаври, єпископом білгородським і обоянським (1748 – 1754). Похований у місті Білгороді. Канонізований православною церквою 1911 р.

Иоасаф Горленко – автор слів, автобіографічних нотаток “Путешествіє в мирі грішника Іоасафа Горленка”, поеми “Битва чесних семи добродійництв з сімома смертними гріхами” (1.737). Поема належить до зразків українського літературного бароко. Особливість її полягає в тому, що це – суто релігійний твір, у якому використовуються художні прийоми й засоби батальної поезії, тобто світської літератури. Провідною ідеєю поеми є суто барокова концепція постійного змагання в душі доброго і лихого начал та остаточна перемога Добра, яка є нічим іншим, як

глибинним християнським самозапереченням особистості, самозапереченням заради нового “народження у Христі”. Йоасаф Горленко відомий і як освітній діяч; він, зокрема, виступав проти латино-католицького впливу в шкільництві України.

Літ.: Лебедев А. Иоасаф Горленко // Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. X., 1900. Т. 12; Дуб – лянський А. Українські святі. Мюнхен, 1962.

О. Хоменко



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ
третья рота сосюра скорочено