ГОРІХОВІ ПРИНЦЕСИ – ЛЕСЯ МОВЧУН

Літературне читання 3 клас

Легенди. байки. п’єси

П’єси

П’єса – це твір, призначений для постановки на сцені. Зміст п’єси передається за допомогою розмов персонажів – дійових осіб. Примітки автора щодо їхньої зовнішності й поведінки, а також щодо обставин дії подаються в дужках або окремими рядками. Такі примітки називаються ремарками.

П’єса, у якій багато казкового, називається п’єсою-казкою.

ЛЕСЯ МОВЧУН

Леся Мовчун – талановита авторка поезій, п’єс, казок і оповідань для дітей.

Задовго до першого класу майбутня письменниця навчилася читати й писати. Відтоді книжки стали її найбільшим захопленням. Мала Леся любила вірші Стельмаха, Павличка, Воронька, гуморески Глазового та Олійника, українські казки й казки народів світу, оповідання Нестайка та Носова.

ГОРІХОВІ ПРИНЦЕСИ

За мотивами англійської народної казки (Уривок)

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Казкар, Онук, Джоан, Ніколь, Мачуха, Чарівниця, Фея 1, Фея 2, Слуги, Ельфи, Феї.

Сцена 1

Онук. Діду, а можна послухати казку?

Дозволь!

Казкар. Що ж, розповім.

Жив на світі Король.

Донечку мав – яснооку Джоан.

Врода її непідвладна словам!

Тільки ж ото, як на світі ведеться,

Ниточка щастя то в’ється, то рветься.

Вмерла у них Королева-матуся.

Рік у скорботі минув. – Оженюся! –

Вирішив мудрий Король. І в покої

Інша

дружина ввійшла із дочкою.

Юну принцесу всі звали Ніколь.

Донькою визнав її сам Король!

Онук. Мачуха теж полюбила Джоан?

Казкар (хитаючи головою).

Кинула погляд – і тісно бровам

Стало на хмурім обличчі її.

Розпочалась колотнеча в сім’ї.

Тільки Джоан і Ніколь, дві сестри,

Раді життю, мов привабливій грі.

Ділять турботи і сум – до кінця.

(Гладить по голові Онука і зітхає).

Буде печальною казка оця.

– Спробуй передбачити, як розвиватимуться події в дідусевій казці.

– Прочитай переказ опущеної частини п’єси і порівняй його зі своїм варіантом розвитку подій.

На прохання мачухи зла чарівниця зачаклувала Джоан. Обличчя дівчини перетворилося на телячу мордочку. Ніколь, щоб урятувати Джоан, пішла з нею до іншого царства. А там захворів син Короля. Сестри пообіцяли вилікувати його.

Казкар. Ось уже й ніч. А що темна й глибока!

Сестри вартують і сплять упівока.

Десь о дванадцятій Принц таємничо встав.

Як сновида з поблідлим обличчям,

Вийшов з палацу – принцеси за ним.

Лісом ідуть – непроглядно-густим.

Принц у печеру заходить, а з неї

Ельфи летять і випурхують Феї.

Сцена 7

Е л ь ф и і Ф е ї оточують

П р и н ц а веселим і гомінким натовпом.

Е л ь ф и і Ф е ї. Нум веселитись! Танцюй до знемоги!

З радістю в танець ведуть тебе ноги!

Ніколь і Джоан спочатку ховаються за деревом, потім заходять у печеру і причаюються в темному куточку.

Фея 1. Подружко, знаєш мою таємницю?

(Шепоче щось на вухо Феї 2).

Фея 2. Ну і хитренька! Дай цмокну у щічку!

Принц бідолашний вже з нами довіку?

Фея 1 (показує яблуко).

Ще таємницю відкрию велику:

Тільки відкусить він яблуко це –

Стане рум’яним у нього лице,

Погляд – блискучим, а розум бадьорим.

Путь на цей бал не згадає ніколи!

Фея 2 (показує лорнет1).

Маю і я, мила Феє, секрет:

Десь є на світі Джоан чи Джанет –

Мусить обличчя своє затуляти,

Бо голова в неї, наче в теляти.

Чари знімає цей срібний лорнет –

Хай лиш торкнеться до нього Джанет.

1 Лорнет – окуляри в оправі з ручкою.

Джоан (тихо).

Як же у Фей відібрати оте?

Ніколь (тихо).

Біля печери ліщина росте.

Вийдемо, люба, горішків нарвати.

Джоан (лукаво).

Вміємо трохи і ми хитрувати!

Джоан і Ніколь, нарвавши горішків, висипають повні жмені на землю в печері, і ті котяться під ноги Феї 1 і Феї 2. Обидві Феї, намагаючись зібрати якомога більше горішків, випускають з рук яблуко і лорнет. Джоан і Ніколь піднімають чарівні предмети і тікають з печери.

Казкар (добродушно сміється).

Кмітливі принцеси горішків нарвали.

Таку веремію1 зчинили на балі!

Фея 1. Дивися: горіхи! Лови, піднімай!

У мене – дві жмені.

Фея 2. А в мене нема…

Казкар. Покинули Феї скарби чарівні.

Ніколь (радісно).

Це яблуко – Принцу.

Джоан (підхоплює).

А лорнет – то мені!

З Джоан і з Принца спадають чари.

Казкар. Сивий Король вранці думав, що сниться

Брязкіт, і гамір, і сміх у світлиці.

Радість була невимовна й велика!

Принц усміхався. Джоан гарнолика –

Поруч з Ніколь, мов ясний промінець.

1 Веремія – тут: метушня.

Онук. Діду, дідусю! Оце вже кінець?

Казкар. Так, мій онучку!

Онук. Шкода! Дуже мало.

Казкар. Казка в житті довго-довго тривала.

Принц одружився з Джоан. А Ніколь взяв за дружину могутній Король.

– Назви дійових осіб п’єси-казки. Де розміщено перелік їхніх імен?

– Знайди в тексті ремарки. Поясни їхню роль у творі.

– Яку казку розповів дідусь? Чи сподобалася вона онуку? А тобі?

– Що допомогло дівчатам подолати труднощі (уміння дружити, кмітливість…)?

– Розіграйте сцену з прочитаної п’єси-казки (на вибір).

Повтори і пригадай

– Прочитай, вставляючи опущені слова: Скрізь, де її кличуть, з’являється до людей – світла, мов… , прозора, наче… , чарівна, як… . Про кого так сказав автор? Чому письменник обрав саме такі слова?

– Для чого в тексті п’єси потрібні ремарки?

– Уяви, що дивишся театральну виставу. Як ти гадаєш, хто, крім акторів, причетний до її створення?

– Уявіть, що готуєте спектакль за байкою Леоніда Глібова “Коник-стрибунець”. Продумайте, якими будуть костюми, декорації (живописне оформлення місця дії на сцені), якими рухами супроводжуватимуться слова персонажів. Розіграйте байку за ролями.

– Чим байка відрізняється від п’єси? А чим вони схожі?

– Чи виникало в тебе запитання, як насправді зимує коник-стрибунець? До якої літератури слід звернутися, щоб знайти на нього відповідь?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 оценок, среднее: 3.67 из 5)
Loading...

ГОРІХОВІ ПРИНЦЕСИ – ЛЕСЯ МОВЧУН

аналіз новела сини