Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967)

Підручник Українська література
11 клас

Українська література 1920-1930 років

Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка)

Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від цієї радісної події, митець змалював її у поемі “Золотий

гомін” (1917), передавши піднесений настрій народу від урочистої акції.

У назві твору майстерно поєднано звук і колір, віддалені асоціації: мідні дзвони стають золотими (у переносному значенні), адже провіщають золотий гомін волі – незалежність України, яка для народу є найдорожчою, золотою. Тема твору – змалювання масштабності великої події в житті України, внаслідок якої здійснюється споконвічна мрія багатьох поколінь про незалежну державу, народ стає учасником творення нової історії Вітчизни.

Міжпредметні паралелі. Проте незабаром Україна опинилася перед суворими випробуваннями. 25 грудня 1917

року в Харкові радянську владу проголосили більшовики, заявивши, що визнають Українську республіку як федеративну частину Російської радянської соціалістичної республіки і закликали вести боротьбу з Центральною Радою. Так почалася громадянська війна, що тривала три роки. У січні 1918 року Червона армія на чолі з генералом Михайлом Муравйовим наступала на Київ. Командування української армії послало їй назустріч гайдамаків, а також декілька і сотень київських гімназистів. Бої були нерівні. В оточення потрапив загін із 300 гімназистів, які мужньо оборонялися і всі загинули біля станції Крути. Тридцять героїв Крут було перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві.

Ці події лягли в основу поезії Тичини “Пам’яті тридцяти” (вперше опубліковано у газеті “Нова Рада” у березні 1918 року, яку поет редагував). Любов до Батьківщини, самопожертва молодих патріотів заради її свободи вразили Павла Тичину. Ідея твору – утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, класової ненависті. За жанром це – вірш-реквієм. Його проймає скорботно-патетична тональність: поет із глибоким сумом оповідає про загибель “мучнів – українців, / Славних, молодих”. Тичина їх сприймає як “український цвіт”, еліту народу. Поет усвідомив драматичний шлях України: “По кривавій по дорозі / Нам іти у світ”. Яскраві епітети (славних, молодих), метонімія (зрадника рука), біблійні образи, зокрема Каїна – символу вбивці, кровопролиття і підлої зради – вимальовують драматичну картину братовбивчої війни. Поет майстерно застосував кільцеву композицію, опозиційні пари, антитезу: чудовій природі, красі світу (“Квітне сонце, грає вітер / І Дніпро-ріка”) протиставлено образи пролитої крові, зради: “На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай! – / Понад все вони любили / Свій коханий край”. У цих рядках утверджується патріотична ідея: любити Вітчизну, віддати за її свободу життя – це найвища етична і духовна цінність людини.

“Одчиняйте двері” (1918). Павло Тичина був великим гуманістом. Він з болем у серці змалював драматизм подій в Україні, крах ілюзій мирного розв’язання складних питань доби. Для Тичини революція була засобом втілення мрії народу про свободу, справедливе суспільство, достаток. Проте незабаром революція показала інший бік свого обличчя: жорстокість, кровопролиття, голод. Змальовані у вірші картини дивують своєю емоційною силою. За жанром це – поетична мініатюра, в якій імпресіоністичними й експресіоністськими образами відтворено драматичні події доби: революція постає в образі нареченої, що перегукується з картиною Ежена Делакруа “Свобода на барикадах”. Ліричний оповідач закликає відчиняти двері й зустрічати наречену – “голубу блакить”, що символізує святість, чистоту, величність, красу. Прекрасна мить: усе завмерло, притихло. Всі в очікуванні: що принесе довгождана наречена-революція. Митець застосовує прийом контрасту: “Одчинились двері – горобина ніч! / Одчинились двері – / Всі шляхи в крові!” Омріяна революція – наречена стала небезпечною для життя людини, залила рідну землю невинною кров’ю. І тільки дощ оплакує зруйновану Вітчизну, яку покрила чорна ніч горя. Багатогранний образ революції постає з поезії “Дума про трьох братів”, в якій використано здобутки

Ежен Делакруа. Свобода на барикадах. 1850

Поетичного епосу і зображено перемогу національно-визвольної боротьби. Ритм та внутрішня рима є важливим складником всебічної конкретизації почуттів і настроїв героїв.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967)


світова література другої половини 20 століття
Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967)