Генезис літаючої голови (віршоване шоу) скорочено – Віктор Неборак


І. Фантазія метро
Фарба це ще не простір ти спробуй все ж прорубати цю чорну шия твоя кровоточить а голова у шибі стартує а голова крізь товщу камінного моря крізь рибу дніпрову
І кригу крізь бібліотечні сховища пропалюючи собі хід летить урочисто хвилина до карнавального вибуху губи її тяжко рухаються: ялі-та-ю-ча-го-ло-ва
II. НЛО
Ми нарекли десантний човен “К-АТАС-ТРОФА” 4 вся гума в латках, ми щомиті йдем на дно. Та є легені. Нас тримає кров здорова, і робить невагомими лайно.
Ми відпливли колись давно у розпал літа. І з того часу наплювати нам на час. В усі епохи і часи шляхи відкрито. Червоним в назві світиться “АТАС”!
Вимір нас поглинув просто з хвиль. Хай з дір залатаних повітря грізно свище – це наш двигун – літаюча таріль!
Сенсація! Тарілка! Катастрофа! …Це ще питання, хто за ким спостерігав.
III. Фантазія метро
Це тіло це вбивство це привид це вішалка
Цей блазень бере черепи
Ціцерон’дерталець шекспір адольф чаплін Йосип сковорода
Людиноворон христос динозвір комаха
Свиня ікласта ніч
Все вужчий тунельний протяг
Чорний попіл облич
Тяжко голосять тіні
Пронизлива мить
Потвори покручі привиди виють тобою зграєю і тіло твоє примірюють як чобіт старий рипиш
IV. Фантазія на тему ранкового автобуса
Твій час і простір – цей автобус № 20. Він шлях винюхує і виє,

наче пес. Ти в ньому мало не сконав сьогодні вранці, коли юрба натисла на твій прес.
Куди ці люди? – По білети. – Де їх душі? –
О передайте – моє серце – п’ять копійок. Водій чатує в темній перспективі, де автоматичних пальців рух веде тоді, як твоя монета закривавлена гряде.
Тіла автобус чавить, як цитрини. А душ екстракт замінює бензин. А в чорних шибах сунуть лімузини – в них манекени, схоплені з перин.
Ось ваша здача, геній-арифметик. Збагнеш, коли зійдеш на лютий брук: не в тому сенс, що вирвав ти білетик, а в доторках липких і теплих рук!
[…]
XIII. Літаюча голова. Виробничий автопортрет
А голову літаючу монтують за подобою моєю
В шахті, бригада упирів в комбінезонах тарабанить
Триметровий ніс.
У ніздрях – фейерверки, і дроти, і серпантин,
Два гучномовці зяють вниз.
Мій ніс – масивний, хлопський, ніс
Монументальний – де там різній шляхті! каркас триповерховий сектор управління
Опускають краном, мозок перетворено на важелі, педалі і кермо.
Чоло моє – напнутий алюміній – варять металісте
Під’єднують
[…]
X. Вона піднімається, як голова,
Відрубана голова волоцюги.
Вона промовляє уперше, і вдруге,
І втретє свої потойбічні слова:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Над юрмищем площі нависло навскіс
Її всевидюще летюче бароко.
Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз
Тінь відкидає, важку і глибоку:
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Сокира невидима в місто ввійшла,
Стягнути з помостів тіла безголові,
Роззяви напились дешевої крові,
Та зішкребе слід іржавий з чола
ПРИВИД ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Жереш мелодрами телевізійні?
Ти розглядаєш драконів за склом!
Стіну тобі проламає чолом
Ожила куля з Оркестру Фелліні –
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА!
Запам’ятай, не сховатись ніде!
Площа приходить у схови, площа!
Бруківку темну свято полоще
І в Реберітаційне небо гряде
МАСКА – ЛІТАЮЧА ГОЛОВА
Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА
Я ГОЛОВА ЛІТА
ЮЧА ГОЛО ВАЯ
ЧАГОЛО Ю АЯ
АОАО
Гра
Давайте зберемося всі друзі
Влаштуємо собі забаву не від світу цього –
Будемо шукати минуле щастя по крихтах
Вицвіла джинсова матерія
Протерта тканина часу
Розстелена на галявині
Внесе дух творчості
Ми зіграємо всі найприємніші хвилини
Люди в теперішньому дивіться, дивіться
Диваки дивіться скоморохи ми збираємо дзеркало! розбите на друзки відображення.
Ми складаємо давні розсипані актори пам’яті гляньте



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Генезис літаючої голови (віршоване шоу) скорочено – Віктор Неборак
описание подруги на англ