Евфонія
Евфонія (грецьк. euphone – милозвучність) – вияв фоніки, який означає гармонійну сув’язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови – вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, В. Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у розмаїтті симетричного звукового ладу поетичного мовлення, забезпечує міру кількості, частоти, комбінування та тривання фонем. Це стосується їхньої якості (інструментування), місця розташування у тексті (епіфора, анафора, кільце, рима тощо). Яскравим прикладом Е. може бути, зокрема, поезія М. Вінграновського, в якій благозвуччя постає стильовим принципом:
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Евфонія
ось дерево звелось
Related posts:
- Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі...
- У синьому небі я висіяв ліс… скорочено – Микола Вінграновський Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора...
- У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора...
- У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми...
- Фонологія Фонологія (грецьк. phonos – звук, logos – слово) – розділ мовознавства, що вивчає фонеми, власне, мовні звуки як засіб побудови та розрізнення звукових оболонок морфем і слів, а також семасіологічну релевантність, функціональні особливості звуків, звукосполучень...
- Художні особливості поезії І. Бродського І. Новаторський характер поезії Бродського . ІІ. Характерні риси поетики І. Бродського. 1. Великі тексти . 2. Збільшені масиви слів, що розподілені на вірші. 3. Тонке почуття форми . 4. Використання усіх стилістичних шарів мови...
- ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА Літературна критика (від грец. κριτική – здатність судити, розглядати, оцінювати) як складова частина літературознавства має своїм завданням давати ідейно-естетичну оцінку творам письменників, показувати їхнє місце в літературному процесі доби, розкривати позитивні і негативні якості. Літературна...
- Метрика Метрика (грецьк. metrikаs – розмірений) – умовна назва системи версифікаційних правил певної національної поезії, передовсім теорія віршових розмірів. М. не охоплює всього віршознавства. Проблеми акцентуації у віршах, інтонації, інструментування, строфіки – поза її безпосередньою компетенцією,...
- Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс), а й інші форми: звуковий...
- ЗІРОЧКИ – Наталя Забіла Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Наталя Забіла ЗІРОЧКИ Ледве ясне сонечко Скотиться додолу, Ледве вечір присмерком Вкриє ліс і поле, Як на небі синьому, Понад цілим світом, Ми, веселі зірочки, Вогники засвітим. Безліччю...
- Поліфонія Поліфонія (грецьк. polyphonia – багатоголосся) – багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних мелодійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії. П, ‘Викликала великий інтерес у романтиків, символістів та...
- Звукопис Звукопис – у літературному, передовсім поетичному, мовленні – система звукового інструментування (алітерація, асонанс і т. п.), спрямована на створення звукового образу: “Над бором хмари муром” або “Тінь там тоне, тінь там десь” у П. Тичини....
- ЮРІЙ ЗЕЛЕНИЙ (ЗЕЛЕНИЙ ЮРІЙ) ЮРІЙ ЗЕЛЕНИЙ (ЗЕЛЕНИЙ ЮРІЙ) – у південних українських племен міфічний образ-тотем весни, бог рослинності. Свято відбувалося в кінці весни як знак священного пошанування довколишньої природи. Свято Ю. 3. було своєрідним табу на вирубування дерев. (За...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπιφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці...
- ВЯСНОВКА (ВЕСНЯНКА) ВЯСНОВКА (ВЕСНЯНКА) – у давніх українців (згодом – у білорусів) богиня весни, рівнозначна ЛАДІ, всенародне свято. Під час свята весни село чи громада обирали найвродливішу і найпрацьовитішу дівчину, яка і символізувала собою весну. Дівчину Веснянку...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО (за творами “Грім” і “Первінка”) 5 КЛАС ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО (за творами “Грім” і “Первінка”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Поет краси й природності. 2. Природа у творах М. Вінграновського. 3. Ми і природа. Варіант...
- Евритмія Евритмія (грецьк. eurhythmia – ритмічність, милозвучність) – гармонійна плавність ритмічної організації поетичного мовлення, породжена як вимогами віршової фоніки, так і евфонічними принципами української мови. У віршуванні вживається на противагу аритмії (див.: , ): “Неначе ляля...
- ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Основні теоретичні та методичні положення курсу Одним із видів пізнавальної, навчальної та естетичної діяльності молодшого школяра є читання художніх текстів із їх наступним аналізом й оцінкою. Останнє зумовлює врахування вчителем психологічних особливостей проходження у дітей...
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим рядком, що римується з середнім...
- Весняні квіти – Твір-опис природи Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що...
- ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або...
- СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ Паралелізм (грец. παράλληλοζ – той, що йде поруч) Синтаксичний – це стилістична фігура, яка грунтується на однотипній синтаксичній побудові двох або більше суміжних мовних одиниць, переважно рядків поетичного тексту, що породжує відчуття їхньої симетрії. Наприклад:...
- Переспів Переспів – вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора, з елементами наслідування версифікаційних елементів, наближений до перекладу, але відмінний від нього за відсутністю еквіритмічності. П. були досить поширені на початках нової української літератури. Так,...
- “Авеста” “Авеста” – зібрання священних книг (всього – 21), кодифікованих за династії Сасанідів (III-VII ст. н. е.), в яких викладена суть зороастризму, власне вірування, розповсюдженого на теренах давнього Ірану, Афганістану, Середньої Азії, Азербайджану. Нині використовується персами,...
- КУСТ КУСТ – міфічний образ-тотем давніх білорусів. Свято утворилося на грунті української ТОПОЛІ. Свято відбувалося наприкінці весни як знак священної поваги до гаїв, лісів, дерев – усієї ^.природи. Обиралася вродлива дівчина, яку заквітчували вінками й гілками...
- Твір про українську мову Можуть гинути села й міста, палаци й собори, буває – навіть гинуть могутні держави, однак ці втрати не завжди обривають саморозвиток народів. Бо вони – лише окремі грані їх життя. Інакше з мовою, що є...
- Скорочено – РІЧНИЙ ПІСОК СЛІДОК НОГИ ТВОЄЇ… – ЄВГЕН ПЛУЖНИК Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться до неї На тому березі ріденький ліс… Не заблукають з хуторів лелеки, – Хіба що вітер хмари...
- КОСТРОМА КОСТРОМА – міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на грунті давньоукраїнського свята ТОПОЛІ. У недільний день на вигоні збиралися дівчата, хлопці і жінки, що починали з піснями виготовляти опудало К. На опудало одягали...