Елліністична література

Елліністична література – давньогрецька література доби еллінізму (350 до н. е. – 30 н. е.). їй властиве зниження політичної та соціальної заангажованості, пожвавлення Інтересу до внутрішнього світу людини, її духовності, звернення до фольклорних джерел, міфології та філософії. Особливої популярності набула драматургія (у всіх елліністичних державах, зокрема причорноморських) передовсім комедія (Менандр, Філемон, Діфіл та ін.), названа аттичною, пройнята щоденними людськими турботами. Особливе значення у розвитку Е. л. мали такі культурні центри, як Олександрія, де філологи знаменитої олександрійської бібліотеки не тільки продовжували кращі традиції еллінської літератури, а й оновили її, що спостерігалося у всіх літературних родах. Так, Каллімах із Кірени створював новий жанр : невеликої поеми-епілії, Теокріт із Сиракуз – жанри буколіки та ідилії, Геронт звертався до зображення побутових сцен у своїх “Міміямбах” (міми у формі “кульгавих ямбів”). Прозові жанри також розвивали свої зображально-виражальні можливості, поширювалися фольклорні оповідання, любовні романи, сюжети пригодницького характеру і т. п.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Елліністична література

поль верлен так тихо серце плаче