ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН

ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН (псевд і крипт. – К. Д. Думитрашков, К. Д. Копитько, К. Д., К. Д. м. т. р. ш. ко; 1814, м. Золотоноша, тепер Черкаської обл. – 07.05.1886, Київ) – письменник.

Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну академію (1839). У 1839-1864 рр. – професор російської словесності Київської духовної семінарії, з 1870 р. – секретар ради Київської духовної академії, з 1872 р. – бібліотекар в академії. Перші літературні твори українською мовою написані на початку 30-х років. На сторінках журналу “Маяк” (1843) уперше побачила світ його поезія “Золотоноша” й записи двох народних пісень – “Ой їздив чумак сім год по Дону” та “Ой у полі криниченька”.

Помітним явищем у пародійній літературі першої половини XIX ст. стала “Жабомишодраківка (Батрахоміомахія). На нашу руську мову перештопав К. Д.” (1847 р., надруковано окремим віщанням 1859 р.) – переробка відомої давньогрецької пародійної комічної поеми. За жанрово-композиційними і стильовими особливостями твір є комічною поемою, в якій українські історично-побутові елементи співіснують з образами оригіналу. Автор розгортає сюжет на національному матеріалі, відтворюючи в алегоричній формі деякі моменти з драматичної історії України. В образах поеми простежуються характеристики польської шляхти та українського козацтва. Цей твір засвідчив своєю появою перехід від бурлескно-травестійного

опрацювання джерела до вільного авторського перекладу, позначеного рисами творчої індивідуальності. Він став першою спробою відтворити гекзаметр українською мовою. За своїми художніми здобутками “Жабомишодраківка” посідає в українській поезії належне місце поряд з оригінальними творами.

До літературної спадщини К Думитрашка належать і інші твори різних жанрів – поеми (“Поминки”), романтичні балади (“Заклятий”, “Змій”), вірші (” Часи”, “Доля”), Оригінальним зразком романсової лірики, що завдяки вдалому художньому втіленню, щирості людських почуттів і зв’язку з пісенним фольклором стала відомою піснею, є вірш “До карих очей” (“Карії очі, чорнії брови”, 1854). К. Думитрашко є також автором перекладів уривків з “Фауста” Й. В. Гете, переробки й наслідування Горація, “Метаморфоз” Овідія (“І удома, і в гостях”), численних праць про фольклор, на історико-літературні й морально-етичні теми. Він активно вивчав народні звичаї, побут, збирав і записував фольклор. Записи народних дум і пісень опублікував М. Максимович у “Сборнике украинских песен” (1849). Про багатогранність творчого обдарування К. Думитрашка свідчить його захопленім музикою й живописом.

Літ.: Нудьга Г. А. На шляхах до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини XIX ст. К., 1959; Стрільців П. С. До генезису першого перекладу “Батрахоміомахії” // Іноземна філологія. 1968. № 17; Хропко П. П. Біля джерел української реалістичної поезії. К., 1972. Зеров М. К. Українське письменство XIX ст. // Зеров М. К. Твори: У 2 т. К., 1990. Т. 2; Історія української літератури: Перші десятиріччя XIX ст. К., 1992.

С. Денисюк


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН

січовик неслухняний язичок