ІНТЕРЛЮДІЯ

Інтерлюдія (від лат. inter – між і ludus – гра) – жанр англійської комедійної драми, що виникає на зламі XV-XVI століть. На відміну від інтермедій, які розігрувалися між діями п’єси, інтерлюдія була самостійним драматичним твором.

Консонантизм

Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми

Парокситонна рима

Парокситонна рима (грецьк. paroxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад. Термін увів І – Качуровський на противагу поняттю “жіноча рима”, оскільки воно

Патронім

Патронім (лат. pater – батько, грецьк. опута – ім’я) – найменування персонажа модифікованим іменем його батька. Цей стилістичний прийом був відомий за Києво-руської доби: Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну

БАБА

БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися

УПИРІ

Упир – то страшний чоловік, який допомагає відьмам у їх нечистих справах. їх сила здебільшого набагато більша, ніж у відьом, і шкоди вони роблять значно більше. Це найдавніше уособлення зловорожих сил; покійник, що виходить з

Поезія вояків УПА

Поразка у визвольних змаганнях 1917-1920 pp. і втрата української держави зумовили нові форми боротьби за національну й державну самостійність. Так виникла Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка продовж 20- 30-х років в основному діяла на західноукраїнських

ВОГНЕВИЦЯ

ВОГНЕВИЦЯ – міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби. Одна з тринадцяти доньок богині зла МАРИ. Зображувалась у вигляді кістлявої баби, в якої великі лихі очі палають вогнем. (За О.

КУЗЬМЕНКО ПЕТРО

КУЗЬМЕНКО ПЕТРО (1831, м. Понорниця, тепер Чернігівської обл. – 1867 або 1874, х. Потітківський Коропського р-ну Чернігівської обл.) – поет, прозаїк, педагог, краєзнавець, фольклорист, етнограф. Народився в родині дяка. Навчався в Чернігівській духовній семінарії, але

ДЕНЬ КУЗЬМИ – ДЕМ’ЯНА

Стародавня легенда оповідає, що ковалі Кузьма й Дем’ян, яких ми вшановуємо 14 листопада, одного разу вбили змія, спалили й розвіяли попіл за вітром. А з цього попелу вивелося безліч змій, тож тепер ковалі повинні охороняти