Доля жінки в повісті Ольги Кобилянської”Людина”


Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені хотілося б поміркувати про долю Олени Ляуфлер, героїні повісті Ольги Кобилянської “Людина”. Уже на початку повісті Олена викликала в мене симпатію, повагу. Вона – особистість сильна, цільна, горда, з різнобічними інтересами і тонким розумінням мистецтва.(Олену захоплюють нові ідеї, вона прагне стати поряд з чоловіками в суспільному поступі. Дівчина не відмовляється і від жіночого щастя, однак лише з чоловіком близьких їй поглядів. Духовну єдність із студентом-медиком Лієвичем вона ставить вище за багатство і суспільне становище. Олена не ідеалізує свого коханого, бачить у нього вади, але вважає, що справжня любов здатна їх подолати. На жаль, не судилося Олені бути разом з коханою людиною, доля до неї поставилася надзвичайно жорстоко: студент помер, і знову вона за лишилася самотньою. Вийти заміж за лісника було єдиною можливістю врятувати родину від тяжких бідувань. До цього свідомого насильства над собою Олена ставиться іронічно і з гіркотою. Вона впокорює

свої почуття, зберігаючи водночас внутрішню волю. На таку велику жертву вона йде заради сестер і матері” Письменниця майстерно описує складну внутрішню боротьбу, яка розриває душу головної героїні, тонко передає весь комплекс почуттів, що характеризують морально-психологічний стан Олени в критичний момент її життя. Вона вивчає свого майбутнього нареченого ; уважно, хоче відшукати в ньому те добре, що викликало хоча б повагу замість і любові* Зворушливою і щемливою є сцена прощання Олени Ляуфлер з найдорожчим – з листами Стефана Лієвича. Коли Олена, розірвавши всі листи, взяла до рук останнього, вона не втрималася і розгорнула його. Такими натхненними словами Стефан розповідав їй про своє кохання! Але вороття в минуле немає. Доля головної героїні повісті виразно нам показує, якою була життєва позиція, авторки, якими були її переконання. Ольга Кобилянська послідовно відстоювала думку, що жінка не повинна бути безправною рабинею, безголосою маріонеткою. Вона – неповторна особистість, що має право вибору, має можливість чинити так, як їй підказує серце. Вона – Людина.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Доля жінки в повісті Ольги Кобилянської”Людина”
черінь мусим вчитись я і ти