Читання як вид мовленнєвої діяльності. Літературна казка (продовження). В. Королів-Старий “Хуха – Моховинка”. – Навчальне читання текстів художнього стилю (казок)

Читання як вид мовленнєвої діяльності. Літературна казка (продовження). В. Королів-Старий “Хуха – Моховинка”.

Навчальне читання текстів художнього стилю (казок).

Мета: ознайомити школярів з художніми особливостями читання як одного з видів мовленнєвої діяльності, що дозволить формувати уміння у різних видах і формах читання, поглибити знання про літературні казки, їх повчальний зміст, виховувати прагнення робити добро.

Комунікативний компонент: розвиток умінь мовчазного та голосного виразного читання, створення власних

висловлювань на базі прослуханих текстів.

Соціокультурний: поповнення знань про міфологію та демонологію України, особливості літературних казок, виховання оптимістичної та гуманної поведінки.

Діяльнісний: розвиток загальнонавчальних умінь порівнювати, аналізувати тексти, застосовувати отримані знання у змінених умовах, формування креативного мовлення і мислення, уміння працювати з додатковою літературою.

Лінгвістичний: збагачення мовлення учнів новою лексикою, формування умінь використовувати мовні засоби, адекватні меті і стилю висловлювання. Літературознавчий: поповнення знань про літературну

казку як жанр, її структурні, змістові та мовні особливості, роль портрету у створенні образів.

Обладнання: підручники з української літератури для 5 класу, картки-інформатори, тематичні літературознавчі словнички, збірка казок В. Королева-Старого, ілюстрації до його творів.

Інтеграція видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння, художня й ігрова діяльність.

Тип уроку – інтегрований, бінарний (розвитку мовлення, роботи з художнім текстом).

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності на уроці, повідомлення про особливості бінарних уроків, оголошення теми і завдань уроку.

1. Вступне слово вчителя, евристична бесіда.

На минулому інтегрованому уроці ми з вами познайомилися з особ­ливостями аудіювання (слухання і розуміння). Уміння у цьому виді мовленнєвої діяльності необхідні вам повсякчас.

– Що таке аудіювання?

– Які види аудіювання ви знаєте?

– Чим вони відрізняються один від одного?

– Що означає, на вашу думку, вміти слухати?

– А який вид мовленнєвої діяльності є близьким до аудіювання? Чим саме?

Так, це читання. А чи можете ви уявити своє життя без читання? Слухання в першу чергу асоціюється зі спілкуванням у побуті, сприйняттям радіо і телеповідомлень. А з чим асоціюється у вас читання?

– Більшість із вас читають, щоб здобувати знання, інформацію. А ще? Хіба на уроках літератури ви читаєте твори лише для отримання інформації?

Підказка: література – це мистецтво слова. А що ми отримуємо від спілкування з мистецтвом?

– Правильно, насолоду. Отже, читаємо ми, щоб отримувати нові знання, естетичну насолоду від прочитаного. А це потребує різного читання.

Картка-інформатор

Читання як вид мовленнєвої діяльності

Читання – один з видів мовленнєвої діяльності, який спирається на зорове сприйняття графічних знаків та на логічне розуміння їхнього значення. Читати можна по-різному в залежності від мети, яку перед собою ставить читач.

Відповідно до комунікативних завдань виділяють:

Вибіркове читання – проглядання з метою пошуку відповіді на задане питання, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою одержання нової інформації; орієнтація в логічно-смисловій структурі тексту. Часто використовується на уроках читання, коли потрібно віднайти якусь частину тексту на підтвердження своїх думок.

Вивчальне (детальне, докладне) читання – повільне читання всього тексту чи окремих його частин; глибоке проникнення у його зміст, усвідомлення взаємозв’язку, послідовності усіх частин тексту; максимально повільне охоплення нової інформації.

Ознайомлювальне – швидке читання заголовків, окремих фрагментів тексту, перегляд малюнків чи ілюстрацій, читання анотації; змісту з метою отримання загального уявлення про зміст, героїв, привабливість тексту. Використовується, коли потрібно вибрати книжку в бібліотеці, книгарні.

Критичне читання має на меті висловлення свого ставлення до описуваних подій, явищ, персонажів твору, а отже потребує усвідомлення змісту, авторського задуму та шляхів його реалізації.

Читання може відбуватися удвох формах: Читання вголос (голосне читання), тобто озвучування графічного тексту, здійснюється індивідуально; Читання мовчки або про себе (мовчазне читання).

Обидві форми характеризуються Свідомістю – розумінням значення всіх слів, речень у тексті, засвоєння головної думки, тематичного змісту прочитаного, його естетичного багатства.

Пригадайте, як ви вчора готувалися до уроків: обов’язково читали тексти про історичні події (історія), доведення теореми (математика), казку В. Королева-Старого “Хуха-Моховинка”, виконували вміщені після тексту завдання, розміщені у певній послідовності. Читали по-різному. Дуже важливо знати особливості читання, щоб досягти гарних результатів у навчанні, швидко і якісно читати, отримуючи різноманітну інформацію.

Тому сьогодні на уроці ми з вами поглибимо свої знання про читання як вид мовленнєвої діяльності, застосуємо знання про види читання на опрацьованому вами вдома творі – “Хуха-Моховинка”, проведемо конкурс на кращого читача тощо.

II. Організація пізнавальної діяльності. Опрацювання теоретичного матеріалу (читання як вид мовленнєвої діяльності).

1. Робота з карткою-інформатором. Читання вміщеного матеріалу, виписування визначень читання, видів читання, їх характеристика.

Правильність читання – характеристика читання безпомилкового, без перекручування, повторів слів, пропусків, заміни або доставляння букв, з дотриманням літературної вимови.

Якщо текст читається вголос, то велике значення має виразність читання, яка базується на усвідомленні прочитаного.

2.Бесіда за основним змістом картки.

– Що таке читання?

– Які види читання вам відомі?

– Що таке вибіркове читання? Чим воно відрізняється від інших видів?

– Яка сфера його застосування?

– Що таке ознайомлювальне читання?

– Що таке докладне читання?

– Що таке критичне читання?

– Що дає нам правильність читання?

– Що означає свідомість читання?

Уявіть, що вам потрібно прочитати параграф з підручника ботаніки. Який вид читання ви будете застосовувати? Чому?

А коли ви читали вдома “Хуху-Моховинку”, яку мету перед собою ставили?

Який вид читання застосовували? (детальне). Сама назва “деталь­не”,”докладне” означає, що при читанні обов’язкова увага звертається не тільки на загальний зміст, але й на найдрібніші деталі. Подивимося, як ви з цим впоралися.

III. Закріплення знань про види читання. Робота з текстом казки В. Королева – Старого “Хуха – Моховинка “.

1. Бесіда у вигляді конкурсу на найуважнішого читача.

– Хто є автором казки?

– Про кого в ній розповідається?

– Про що розповідається у казці?

– Чи є різниця між цими двома питаннями? Яка?

– Хто є головною дійовою особою твору?

– В яку пору року народилася Хуха?

– Чому її називали “мізинчиком”?

– Якою росла Хуха?

– Назвіть декілька якостей, якими наділив її автор.

– Чому Хуху назвали моховинкою?

– Які бувають Хухи, на думку автора? (Лісові, печерниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні.)

На останнє питання ми отримали не дуже повну відповідь. Очевидно, на ці деталі не звернули увагу. Тому відкрийте підручники. Знайдіть повну, детальну відповідь на це питання.

Який вид читання вам стане у нагоді? (Вибіркове.)

2. Вибіркове читання тексту казки. За завданням вчителя або пропозиціями учнів.

3. Виконання тестових конкурсних завдань (оскільки це тестування за навчальним, а не контрольним читанням, тому учням пропонується 1 варіант запитань, кожне з яких оцінюється 1 балом).

1) Носієм добра виступають у казці:

A) Хухи;

Б) люди;

B) Хо.

2) Носієм зла виступає у творі:

A) дід-дроворуб;

Б) лісник;

B) Хуха-Моховинка.

3) У словах “… не можуть говорити, доки бувають невидимі. Вони тільки пищать, як мишки, або ж муркочуть, як котики, йдеться про…

A) Хух;

Б) домовиків;

B) мавок.

4) Яка хатка була у Моховинки:

A) дупло в старому дереві, прикрашене гілками;

Б) затишне місце між корінням старої сосни;

B) гніздо у чагарнику, прикрашене квітами.

5) Яка зовнішність була у Хухи (за казкою):

A) гладенька чорна вовничка вкривала все тіло;

Б) людиноподібна;

B) мала довгу мінливу вовничку і гладеньку мордочку.

6) Що трапилося з Хушиною домівкою?

A) її замело снігом;

Б) дід зрубав сосну і пошкодив помешкання;

B) Хо-Суковик вигнав її з дому.

7) Де знайшла прихисток Хуха?

A) в хаті у добрих людей;

Б) у дуплі дерева;

B) у хліві біля кіз.

8) Як звали кізку, з якою трапилося нещастя?

A) Лиска;

Б) Оришка;

B) Зірка.

9) Що намагався зробити дід, коли побачив Хуху в хаті?

A) вигнати її мітлою з дому;

Б) кинути сокиру, щоб її вбити;

B) сварити за ігри з дітьми.

10) Як Хусі вдалося врятуватися?

A) Хуха стала невидимою;

Б) залізла під лавку і перечекала сварку;

B) виплигнула у вікно.

11) Де перечікувала Хуха холоди після втечі від людей?

A) в полі у лисячий норі;

Б) в ямці під каменем у рідному бору;

B) в дуплі високого дуба.

12) Як стали звати Хуху родичі після оповіді про життя серед кіз та людей?

A) хатньою Хухою, кривенькою Моховинкою;

Б) козячою або хлівною Хухою;

B) кривенькою Моховинкою-злючкою.

4. Підрахунок балів, виставлення оцінок, характеристика питань, які потребували ознайомлюючого чи детального читання, визначення найуважніших читачів класу.

– Ви помітили, що питання стосувалися тільки першої частини казки. Найсуттєвіші випробування у Хушиному житті залишилися поза нашою увагою і ми будемо розглядати їх текстуально, використовуючи різні види читання.

Вдома і сьогодні на уроці читання було мовчазним. А які ще види читання вам відомі? (Голосне). Подивіться в картку-інформатор, визначте його особливості. Оскільки голосне читання потребує виразності, давайте визначимо, що це таке.

IV. Робота над виразністю свідомого читання казки.

1. Опрацювання матеріалу, вміщеного у пам’ятці, шляхом голосного читання.

Пам’ятка “Вчимося виразно читати казки”

Виразність – мистецтво читання вголос. Її компонентами є техніка читання, розуміння авторського підтексту, логіка мовлення, емоційна образність читання.

Техніка мовлення включає в себе роботу над голосом, темпом, дикцією, диханням.

Логіка мовлення – усвідомлення логічного наголосу, пауз, інтонації.

Емоційна образність – творче бачення, розуміння авторського підтексту, використання міміки, жестів.

Отже, читання має бути виразним, тобто технічно правильним, логічним, емоційно-образним.

– А які особливості читання казок?

– Які пункти ми маємо додати до загальних у нашу пам’ятку? Давайте пригадаємо.

+ казка читається середнім темпом, з розповідною інтонацією. Читець-оповідач ніби пригадує розвиток подій, вчинки та поведінку персонажів, їхні переживання, тому не може говорити швидко.

+ текст казки читається-розповідається упевненим тоном, немов у ній зображені цілком достовірні, правдиві події, свідком яких читець був сам або чув про них від учасників, які заслуговують на довіру.

+ найбільш гострі або фантастичні моменти передаються трохи притишеним голосом, наче ви довіряєте слухачам незвичайну таємницю.

(за О. М. Грабовською)

3. Виразне голосне читання казки від слів”Минув після того цілий рік…”. Можна запропонувати учням відкрити підручники і самим знайти місце, де починається ще не аналізований текст.

Ситуативне завдання: ви учасники відбіркового туру на місце ведучого програми “Казка нас кличе у мандри” на обласному радіо, вам треба виразно, технічно правильно прочитати текст казки. Від якості читання залежить можливість отримання роботи.

(Конкурсанти – 5-7 учнів читають текст казки до кінця, а клас визначає, чиє читання найбільш відповідає особливостям казкової оповіді.)

4. Контроль за свідомістю читання проводиться в парах. Учні задають один одному питання і коригують відповіді, на них. (Методика може бути різною: учні самостійно складають питання чи користуються орієнтовними, записаними на дошці чи надрукованими на окремих листках паперу.)

Орієнтовні питання для взаємоконтролю:

– Що спонукало Хуху-Моховинку залишити свою гарнесеньку домівку і в таку хуртовину йти на другий кінець лісу?

– Кого побачила Хуха у кучугурі снігу?

– Як поводив себе старий знайомий Хухи – злий дід?

– Які клятви давав злий дід перед обличчям смерті?

– Хто розгріб сніг, відігрів діда?

– Чому дід зажурився знову, вже після звільнення із замету?

– Як відреагував дід на появу Хухи-Моховинки?

– Якими словами Хуха намагалася заспокоїти і підбадьорити діда?

– Як змінився дід після порятунку?

– Про що він розповідав дітям і у чому переконував їх?

– Так що зробила Хуха, коли в зимовому лісі знайшла безпомічним свого кривдника?

– За якими законами і правилами живуть Хухи?

Знайдіть 3 уривки з тексту казки, в яких про це говориться. Зачитайте (вибіркове читання).

Висловіть своє ставлення до вчинків діда, Хухи та її родичів. Яку частину тексту ви вважаєте важливою для розкриття основної думки твору?

– В якій частині казки зустрічається добро і зло?

– Що намагався нам сказати В. Королів-Старий своєю казкою? Давайте з вами зачитаємо найважливішу для розкриття авторського задуму частину, але зробимо це в особах.

5. Читання фіналу казки від слів “дідові стало тепліше…” в особах проводиться у вигляді гри “радіотеатр” чи “телетеатр”. Беруть участь З учнів: від автора, дід та Хуха-Моховинка.

6. Оцінювання читання. Відгуки слухачів.

V. Опрацювання матеріалу з теорії літератури. Поняття про портрет.

1. Розв’язування кросворду як актуалізація опорних знань.

1

2

3

4

5

6

7

1. Хто показав справжній шлях “у недоброму місці” дякові Оверку?

2. Хто оберігав старого дяка у нього оселі:

3. Як називав себе перед звірами Фарбований лис?

4. Одна з дійових осіб казки “Про жар-птицю і вовка”.

5. Як звали старого дяка з казки “Потерчата”?

6. Кого вважали захисницею людей та богинею краси наші предки?

7. Як ще звали фарбованого лиса?

2. Виконання ситуативних завдань.

Ви правильно визначили дійових осіб відомих вам казок і міфів. А тепер вам потрібно розповісти про:

1-й варіант – Домовика;

2-й варіант – Потерчат;

3-й варіант – Фарбованого лиса тощо, тобто не тільки назвати, повідомити хто? (що?), а й описати зовнішній вигляд так, щоб слухачі уявили собі, які вони. Отже, потрібно, спираючись на текст, словами описати своїх улюблених персонажів казок. А це потребує гарної пам’яті (якщо опис героя є в тексті), уяви (якщо окремо опис героя не по­дається), багатого словникового запасу, щоб дібрати влучні слова тощо.

3. Опис зовнішнього вигляду персонажів казок за варіантами (2-3 учні).

4. Засвоєння поняття “портрет”.

В літературознавстві існує спеціальний термін на позначення опису зовнішності. Який? Вам відповідь підказало розв’язування кросворду – портрет.

Відкрийте підручник на с.63. Прочитайте визначення портрету. А тепер звернемося до наших літературознавчих словничків і зачитаємо, що там написано.

Портрет (від фр. Portrait – зображення) – у літературному творі змалювання зовнішності персонажа: виразу обличчя, постаті, ходи, одягу, манери триматися, характерних жестів тощо. Основне його призна­чення – дати читачеві зорове уявлення про дійових осіб.

Портрет у літературному творі виступає одним з найважливіших засобів створення художнього образу.

Портрет (образотворче мистецтво) – один із провідних жанрів малярства, скульптури та графіки, присвячений зображенню певної конкретної людини.

Ілюстрація – різновид мистецтва, призначення якого – образне пояснення та розкриття змісту літературного твору.

5. Робота з текстом казки та ілюстраціями до неї.

A) знаходження в тексті опису Хухи;

Б) виразне читання тексту від слів “була вона й сама пухка, як мох…” до “…ставала білою”.

B) відшуковування в тексті матеріалу, що доповнює портрет Хухи.

Г) розгляд ілюстрації на с.75. Чи відповідає Хуха, зображена на

Ілюстраціях, літературному портретові? В який момент зображено Хуху? Чому ви так думаєте?

6. Складання структурно-змістової схеми літературного портрету Хухи.

Методика цього фрагменту уроку може бути варіативною: колективна робота учнів під керівництвом вчителя і запис основних елементів на дошці та в зошитах; запис на дошці лише першого стовпчика, індивідуальне заповнення другого, робота в парах – один учень читає і записує матеріал до зовнішнього вигляду, другий – риси характеру, учням зі слабшою підготовкою можна запропонувати готову структурну схему для ознайомлення і відтворення її в зошитах.

Схема. Літературний портрет Хухи.

Зовнішній вигляд:

Вона була найменшою в родині, маленька, як кошенятко…

А) розмір;

А) Маленька, як кошенятко…

Б) вовна;

Б) Пухка, як мох; мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце;

В) мордочка;

В) була голенька, нагадувала квітку;

Г) лапки;

Г) голенькі, зі споду рожеві лапки;

Г) колір…

Г) мінливий, найчастіше була зеленою, ставала рудуватою, червоною, блакитною, жовтою, фіалковою, білою…

2. Риси характеру:

…гарна Хушка, може, ліпша, як всі інші…

Лагідна, слухняна, роботяща, грайлива, приставала на всяку забавку, любила рідний ліс…

Далі учні, пригадуючи текст, доповнюють риси характеру: смілива, добра, винахідлива…

Отже, ви зрозуміли, що таке портрет і яку роль він відіграє у створенні образу. Не дарма Хушка – пухка, як мох. Хіба з такою зовнішністю вона може залишити людину в біді?

VI. Підсумки уроку у вигляді бесіди:

– Що таке літературна казка?

– Що таке портрет?

– Чи сподобалася вам казка про Хуху?

– Ваше ставлення до головної героїні, її зовнішності та характеру.

VII. Домашнє завдання виконується диференційовано:

А) Намалювати портретні ілюстрацій (в кольорі) до казок В. Королева – Старого (Потерчат, Домовика, дяка Оверка, Хухи-Моховинки, інших Хух, Хо-Суковика…);

Б) Підготувати словесний портрет одного із зазначених героїв казок.

Термінологічний словничок

Ілюстрація – різновид мистецтва, призначення якого – образне пояснення та розкриття змісту літературного твору.

Літературна казка – оповідь, написана майстром слова – письменником.

Персонаж – дійова особа у художньому творі.

Портрет (образотворче мистецтво) – один із провідних жанрів малярства, скульптури та графіки, присвячений зображенню певної конкретної людини.

Портрет – (від фр. Portrait – зображення) – у літературному творі змалювання зовнішності персонажа: виразу обличчя, постаті, ходи, одягу, манери триматися, характерних жестів тощо. Основне його призначення – дати читачеві зорове уявлення про дійових осіб.

Читання – один з видів мовленнєвої діяльності, який спирається на зорове сприйняття графічних знаків та на логічне розуміння їхнього значення. Читати можна по-різному в залежності від мети, яку перед собою ставить читач.

Вибіркове читання – проглядання з метою пошуку відповіді на задане питання, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою одержання нової інформації; орієнтація в логічно-смисловій структурі тексту

Вивчальне (детальне, докладне) читання – повільне читання всього тексту чи окремих його частин; глибоке проникнення у його зміст, усвідомлення взаємозв’язку, послідовності усіх частин тексту; максимально повільне охоплення нової інформації.

Ознайомлювальне – швидке читання заголовків, окремих фрагментів тексту, перегляд малюнків чи ілюстрацій, читання анотації, змісту з метою отримання загального уявлення про зміст, героїв, привабливість тексту. Використовується, коли потрібно вибрати книжку в бібліотеці, книгарні.

Критичне читання має на меті висловлення свого ставлення до описуваних подій, явищ, персонажів твору, а отже потребує усвідомлення змісту, авторського задуму та шляхів його реалізації.

Правильність читання – характеристика читання безпомилкового, без перекручування, повторів слів, пропусків, заміни або доставляння букв, з дотриманням літературної вимови.

Виразність – мистецтво читання вголос. Її компонентами є техніка читання, розуміння авторського підтексту, логіка мовлення> емоційна образність читання.

Література

1. Грабовська О. М. Уроки української літератури за програмою 2005 року. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 172 с.

2. Златів Л., Бондарчук Г. Уроки рідної мови в 5-му класі (за новою програмою). – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 200 с.

3. Лановик М., Лановик 3.Українська народна творчість.-К.:3нання – Прес, 2001.-591 с.

4. Мовчан Раїса. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2005.

5. Паращич В. В. Читання мовчки в 5-11 класах. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. – Харків: Торсінг, 2004. – 192 с.

6. Паращич В. В. Аудіювання в 5-11 класах. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. – Харків: Торсінг, 2004. – 175 с.

7. Українська література. Програма для загальноосвітніх закладів /За ред. М. Т. Жулинського і Р. В. Мовчан. – К.:Генеза, 2004.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Читання як вид мовленнєвої діяльності. Літературна казка (продовження). В. Королів-Старий “Хуха – Моховинка”. – Навчальне читання текстів художнього стилю (казок)


приклад ліро-епічного твору
Читання як вид мовленнєвої діяльності. Літературна казка (продовження). В. Королів-Старий “Хуха – Моховинка”. – Навчальне читання текстів художнього стилю (казок)