Буря – ІЗ “КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ” – АДАМ МІЦКЕВИЧ

Вітрила зірвано, ревіння, шум завії,

Тривожні голоси і помп зловісний рик,

Із рук матросових останок линви зник,

Згасає сонця диск – і гаснуть з ним надії.

В тріумфі бурянім, серед шумливих стін,

Що вгору зносяться в безумній круговерті,

Ступив на корабель жорстокий геній смерті,

Як воїн, що іде на приступ між руїн.

Півмертві там лежать; той руки он ламає,

А той товаришам прощання посилає,

Той ревно молиться, щоб гибелі втекти.

Один лиш із гурта – самотній чужаниця –

Гадає: щастя той у світі міг найти,

Хто друзів має ще, хто може ще молиться.

Переклав М. Рильський


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Буря – ІЗ “КРИМСЬКИХ СОНЕТІВ” – АДАМ МІЦКЕВИЧ

філософія влади золота в повісті бальзака гобсек