Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції (“Вибір”)

УРОК 37

Тема. Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції (“Вибір”).

Мета: ознайомити учнів з основними фактами життєвого й творчого шляху Б. Олійника, змістом поезії “Вибір”; вчити проводити аналогії з власними спостереженнями та міркуваннями, визначати роль художніх засобів; розвивати навички виразного читання; виховувати активну життєву позицію.

Обладнання: портрет Б. Олійника; аудіозапис “Пісні про матір” на слова Б. Олійника у виконанні Т. Повалій; ілюстрації із зображенням лебедя та журавлиного ключа; плакати з написами: “Краще в життя ввійти клітиною ночі тихенько”, “Краще в житті летіти, гриміти, і… згоріти”, “Не визначився”.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Літературна анкета.

(Учні підтверджують тезу вчителя словом “Так” або заперечують словом “Ні”),

– Анапест – трискладовий віршовий розмір з наголосом на другому складі. (Ні.)

– Ямб – двоскладовий віршовий розмір із наголосом на другому складі. (Так.)

– Хорей – двоскладовий віршовий розмір із наголосом на першому складі. (Так.)

– Амфібрахій – трискладовий віршовий розмір із наголосом на останньому складі. (НІ.)

– Дактиль – двоскладовий віршовий розмір із наголосом

на першому складі. (Ні.)

– Амфібрахієм написано відому поезію В. Сосюри “Любіть Україну!” (Так.)

– Вірш В. Сосюри “Сад” належить до патріотичної лірики. (Так).

– Поезія “Васильки” В. Сосюри належить до інтимної лірики. (Так.)

– В. Сосюра у байці “Магнат” однойменно називає Осла. (Так).

– Анафору використовує В. Сосюра у вірші “Любіть Україну!” (Так.)

– Польові квіти надихнули В. Сосюру на створення вірша “Васильки”. (Ні.)

– В поезії “Сад” підкреслено життєдайні сили нації, котра навіть після найбільших нещасть і випробувань самооновлюється і торжествує. (Так.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Прослуховування аудіозапису “Пісні про матір” на слова Б. Олійника.

2. Слово вчителя.

– Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: “Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в очах матері її душу, то на все життя залишишся моральним калікою”. Порівняйте ці слова із прослуханою щойно “Піснею про матір”, зробіть висновки.

– Чи може ставлення поета до матері бути дзеркалом його ставлення до Батьківщини? Чому?

– Саме про поета, викупаного маминою кришталевою чесністю та батьковим патріотизмом, ми будемо вести мову на сьогоднішньому уроці. А ім’я цього поета – Борис Олійник.

Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка Новосанжарського району Полтавської області в сім’ї газетного працівника. Ілля Іванович і навчив п’ятирічного Бориса читати. Спочатку батько працював інструктором у газеті, а перед війною став її редактором. Коли наближалися фашистські танки до Нових Санжар, батько маленького Бориса віддав наказ закопати типографські шрифти і пішов добровольцем на фронт, хоча мав травмовану руку.

Мати погодилася на евакуацію з малим сином, оскільки територія була окупована. Проте автоколона з біженцями була розбомблена німецькими літаками, а нещасну матір з дитям у погребі переховувала чужа стара жінка. Після того, як фронт перекотився над їхніми головами, довелося повертатися в рідне село, додому. У 1943 р. село було звільнене від фашистів. Відразу відкрили школу для дітей. Навчання Борисові давалося легко, і вже в п’ятому класі він писав нариси і замітки у місцеву газету, де ще пам’ятали його полеглого на війні батька. У 1948 р. районна газета опублікувала його вірш, а в наступному році Борис дебютував як поет у “Зірці” – республіканській газеті для учнів. Будучи у 8 класі, Олійник почувався рівноправним членом редакції і виконував посильну для нього творчу роботу. У 1953 р. вступає до Київського університету ім. Т. Шевченка на факультет журналістики.

Хвилюючу мить першого визнання пережив Б. Олійник у 1957 р. під час республіканського конкурсу молодих поетів, коли отримав першу премію.

Першою книгою цього митця стала документальна повість “За Сіверським Дінцем”, яка побачила світ у 1959 році, а в 1962 р. вийшла перша збірка поезій – “Б’ють у крицю ковалі” – про повоєнні часи. Творчий доробок поета нині – понад 40 книг: “Вибір” (1965), “Коло” (1968), “Стою на землі” (1973) …

У 1983 р. Борис Ілліч став лауреатом Шевченківської премії, а в часи Незалежності – Героєм України.

У наш час Б. Олійник продовжує працювати на ниві літератури, часто виступає по радіо, де має свою передачу на телебаченні. Був депутатом Верховної Ради України.

У своїх публіцистичних працях порушував питання української мови, духовності, екології, наслідків Чорнобильської катастрофи.

Творчість Б. Олійника – це яскравий взірець великого таланту.

3. Творче завдання.

– З чим у вас асоціюється слово “вибір”? Напишіть або намалюйте свою відповідь.

4. Виразне читання вірша “Вибір”.

5. Обмін враженнями.

6. Словникова робота.

Легіт – вітер;

Від’ячали – відкричали;

Сурмлять – трублять;

Загадали – тут: запропонували.

7. Народознавча хвилинка.

(Розповідає заздалегідь підготовлений учень, використовуючи ілюстрації).

– За народними повір’ями, лебідь співає лише один раз у житті, перед смертю, тому ячання лебедів – провіщення смерті. Курликання журавлів – віщування довгого життя, здоров’я, особливо навесні.

8. Бесіда за змістом поезії “Вибір”.

– Чому вірш називається “Вибір”? (Перед людиною завжди стоїть вибір: прожити життя тихо, спокійно, байдуже чи бути небайдужим до всього, боротися…)

– Який вибір зробив кожен із персонажів? Чий вибір ви схвалюєте?

– Чого прагнете досягнути у житті ви? Яким має бути ваш вибір?

– У якому випадку слава може облагородити людину?

– Як до слави ставиться ліричний герой? Поясніть його життєву позицію.

– Сформулюйте тему та ідею поезії “Вибір”.

9. Поетичний практикум.

– Випишіть уривок з вірша та визначіть його віршовий розмір.

Над што’рмом, над ш’абельним збли’ском,

Над ле’готом те’плим в жит’ах _

Гойда’ється вічна коли’ска

Мая’тником життя’.

(Тристопний амфібрахій у поєднанні в останньому рядку з хореєм та ямбом.)

10. Виразне читання поезії учнями в парах з метою пояснення символічного образу Маятника життя та виразу “лаврова почесть”.

III. Закріплення вивченого.

1. Інтерактивна технологія “Обери позицію”.

На дошці вчитель прикріплює плакати: “Краще в життя ввійти клітиною ночі тихенько”, “Краще в житті летіти, гриміти, і… згоріти”, “Не визначився”.

Учні повинні не лише обрати місце біля плакатів, а й довести свою позицію, використовуючи приклади з літератури та власного життя.

2. Заключне слово вчителя.

– Січовики при виборах останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського на великій раді бажали йому журавлиного крику і лебединого віку, оскільки журавель кричить тільки на волі, а вік лебедя довгий.

Тому я вам бажаю журавлиного крику і лебединого віку при активній життєвій позиції.

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Складіть твір-мініатюру на тему: “Чого я прагну досягнути у житті?” Навчіться виразно читати та аналізувати поезію Б. Олійника “Вибір”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції (“Вибір”)

поет платон воронько казка про рукавичку