Богдан Лепкий. “Видиш, брате мій…” Історія написання твору. Відображення святого почуття любові до рідного краю, болючі спогади й туга за втраченою Батьківщиною. Мелодія Левка Лепкого до пісні


УРОК 42

Тема. Богдан Лепкий. “Видиш, брате мій…” Історія написання твору. Відображення святого почуття любові до рідного краю, болючі спогади й туга за втраченою Батьківщиною. Мелодія Левка Лепкого до пісні.

Мета. Ознайомити учнів з історією написання поезії; розкрити феномен пісні, що стала народною; розвивати творчу уяву школярів; виховувати любов до рідної землі, до української пісні.

Обладнання: малюнок журавлів, аудіозапис пісні “Чуєш, брате мій…”, портрет Л. Лепкого.

Хід уроку

I. Повідомлення мети і завдань уроку.

II. Робота над новим матеріалом.

1. Вступне слово вчителя.

Хоч ти багатий і свобідний нині,

За океаном віднайшов свій край,

Про тих, що там, у рідній Україні,

Не забувай! Не забувай! Не забувай!

– Багато років тому Богдан Лепкий цими словами звернувся до людей, які з різних причин покинули рідну домівку й опинилися на чужині. Ці слова поета актуальні й сьогодні. Сотні тисяч людей, залишаючи рідних і близьких, у пошуках кращої долі ідуть за кордон. Одних туди жене матеріальна скрута, інших – бажання не розтратити своє покликання, а ще інших – прагнення дати дітям те, чого самі не змогли мати. Одні за кілька років повертаються додому, інших вже ніколи не відпустить від себе чужина.

Така доля судилася і Богдану Лепкому – навіки залишився в чужій стороні.

2. Бесіда з учнями.



З яких причин Б. Лепкий з сім’єю емігрував за кордон?

– Як склався там його життєвий шлях?

– Чи можна сказати, що письменник ніколи не забував про Україну?

– Чому Б. Лепкий ще на початку своєї літературної діяльності звернувся до теми еміграції? (Б. Лепкому була до болю близька доля галицьких та буковинських селян, які їхали, гнані голодом та холодом, у чужі краї. Цій темі він присвятив вірш “В світ за очі” (1895 р.).)

3. Історія написання поезії “Видиш, брате мій …” Перебуваючи далеко від рідного Поділля, у Кракові, Б. Лепкий часто ходив на вокзал, дивився на шукачів кращої долі й постійно мучився тим, що Краків став для емігрантів перевалочним пунктом. І тоді Богдан Сильвестрович написав поетичну мініатюру, що, за висловом Ф. Погребенника, є “моцартівським реквіємом українським трударям-емігрантам”. Це був вірш “Журавлі”. Первісний текст є у ваших підручниках.

4. Виразне читання поезії вчителем.

5. Бесіда за змістом. (Використовуємо малюнок з журавлями на дошці.)

– До кого звертається автор у своєму вірші? Зачитайте рядки з тексту.

– Який народний символ використовує Б. Лепкий у вірші? Що він означає?

– Яким настроєм сповнена поезія?

– Яку роль відіграють повтори у вірші?

– Розкрийте основну думку твору.

– Чим близька ця поезія сучасним читачам?

6. Доповнення вчителя.

– “Вірш склався, – згадував потім поет, – немовби сам із себе, без мого відома і праці”. Було це пізнього осіннього вечора 1910 року. Письменник повертався з театру, а в імлі нічного неба, відлітаючи, кричали журавлі. Це мимоволі нагадало поету довгі ряди емігрантів, що також “відлітали” в сіру безвість за моря.

7. Виступи учнів з повідомленням . (Звертаємося до портрета Л. Лепкого.)

– Час мовити кілька слів і про автора музики Левка Лепкого. Був він середнього зросту, міцної будови тіла, веселий, привітний чоловік.

Обдарований, як і його старший брат Богдан, сам написав непогані вірші, любив грати на гітарі, співав, умів малювати. Це ж за його ескізами було пошито шапки-“мазепинки”, мундири і виготовлено відзнаки українських січових стрільців, прийняті згодом і в УГА.

– Пісню від Левка Лепкого почув художній керівник галицького театру Степан Чарнецький. Мандруючи з театром, часто її виконував, і вона швидко поширилася по всій Галичині. Та не емігранти прийняли її першими за свою.

Спалахнула пожежа Першої світової війни, розлилося море сліз і крові. Не один думав: перелечу чи не перелечу я це пекельне море? Пісня набирала нового, не менш трагічного змісту, тому й була такою популярною серед українських січових стрільців, тому й перелітала окопи і ширилась по всій українській землі.

– Після боїв у Карпатах понесли цю пісню з собою полонені кубанські козаки, і вона деякий час поширювалася під назвою “кубанської пісні”. Так залетіла вона аж на Зелений Клин.

Трохи інших барв пісня набула, коли в 30-х роках хтось заніс її на Соловецькі острови. “Журавлі”, як згадують очевидці, стали вірними супутниками соловецьких в’язнів, яким так і не вдалося перелетіти Біле море (сталінські кати по-злодійському топили в’язнів у крижаній воді).

(Звучить у запису пісня “Чуєш, брате мій…”)

III. Закріплення вивченого.

Творча робота ( Навіяна мелодією або за поданим початком).

– Відлітали у вирій журавлі…

Відлітали, аби більше не повернутись. Безмірна туга і печаль розносилися по світу від того журавлиного плачу. І здавалося, цьому безконечному, вічному пташиному лету не буде кінця. А зранене серце щемить, тужить. Скочується пекуча сльоза скорботи у роз’ятрене тіло матері-України.

Хто ж ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині та залишилися у вирії так довго? Це – наша українська гордість, наша духовність, цвіт – інтелігенція. Не можна перелічити тих куточків світу, де знаходили вони свій захист, притулок, але не рідне гніздо.

IV. Підсумок уроку.

– Ця сумовита, скорботно-задумлива пісня лунає скрізь, де тільки живуть у світі українці. Вона перекладена польською, німецькою, англійською, французькою, єврейською і навіть японською мовами.

Її співають хором і сольно, мелодію виконують духові оркестри у найтяжчі хвилини смутку й печалі, коли прощаються навіки з людиною. Тепер, через роки і відстані, Богдан Лепкий повернувся в краї своєї молодості у бронзі та граніті, став на постаменті посеред майдану. Його рідні “Журавлі” кличуть “кру-кру” через всю Україну, через його долю.

За словами Ф. Погребенника, “ні Б. Лепкий, ні його брат – поет і композитор Лев Лепкий навіть такою геніальною піснею не розчулили серця ідеологічних можновладців, які наклали на їхні імена і творчість вето”.

V. Домашнє завдання.

Виконайте (за бажанням) ілюстрації до поезії.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Богдан Лепкий. “Видиш, брате мій…” Історія написання твору. Відображення святого почуття любові до рідного краю, болючі спогади й туга за втраченою Батьківщиною. Мелодія Левка Лепкого до пісні
дмитро білоус