БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР


БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (псевд. – Барвінок Василь, Ришмидинов та ін.; 25.11.1850, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 03.11.1883, Львів) – журналіст, письменник, громадсько-політичний діяч.

Редактор журналу “Правда” (1876 – 1880), який в часи переслідувань і заборон українського слова в Російській імперії друкував на своїх сторінках твори письменників-наддніпрянців, засновник, видавець і редактор газети “Діло” (1880 -1883). Виступав у періодиці зі статтями, оповіданнями, повістями. Його проза позначена впливами мелодраматизму, схильністю до моралізаторства (повісті “Скошений цвіт”, 1877; “Сонні мари молодого питомця”, 1879; оповідання “Химерні любощі”, 1872; “Мужик і пан”, 1872; “Безталанне сватання”, 1876). В. Барвінський – автор літературознавчих і публіцистичних праць: “Поезія Т. Шевченка, а наше народне життя” (1878), “Огляд творчості І. Крашевського” (1879), “Споминок молодих літ” (1874). Його перу належать і декілька просвітянських брошур.

Літ.: Споминки про життя і діяльність Володимира Барвінського. Л., 1884; Франко І. Нарис історії україно-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1984. Т. 41.

О. Хоменко



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
міф про пігмаліон і галатея