Архаїзми


Архаїзми (грецьк. archaios – давній) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, що вживаються в художній літературі як прийоми з різними стилістичними функціями: для якомога точнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів минувшини, з урочистою чи іронічною метою, для витворення семантичного синкретизму. До А. відносять історизми (частина слів, витіснена з активної лексики в пасивну), біблеїзми, старослов’янізми, давньоукраїнізми. А. в українській літературі мають велику традицію, присутні у всіх її родах і жанрах. Особливий інтерес А. викликали у представників “празької школи”, захоплених історіософічними мотивами (Є. Маланюк, Оксана Лятуринська, Ю. Липа та ін.), де їм відкривалися основи етногенетичної пам’яті. Задля цього, приміром, О. Стефанович заповнив А. простір власної поезії, вдаючись навіть до рідкісних, але посутніх експериментів, як, принаймні,,у вірші “З літопису”:

Бі ко поятим глас витязя:

“Яко толико вас, гости,

І не могосте одбитися,

Но побігосте?”

І отвіщаху, глаголюще:

“Яко нам битися з вами! –

Цілоє бихом побоїще

Вслали тілами.

Бяху бо верху вас друзи,

Грозно крильми помаваху, –

Світлі і страшні в оружії

Вам помагаху”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Архаїзми
вірш суботика