Антоніми
Антоніми (грецьк. anti – префікс із зазначенням протилежності та опута – ім’я, назва) – пари слів, які вживаються в художній літературі як лексична антитеза, зважаючи на їхню смислову бінарну опозицію (високий – низький, добрий – лихий, світлий – темний, верховина – долина і т. ін.). Вони широко застосовуються в усному мовленні, зафіксовані у фольклорі. Цей досвід Переймають письменники, називаючи А. свої твори (М. Стельмах – “Правда і Кривда”, Л. Первомай-ський – “Гіркий мед”, В. Міняйло – “Зорі й оселедці” і та ін.). Подеколи слова набувають антонімічного значення лише в межах художнього контексту (“Засміялося серце у тузі” – П. Тичина; “Жива і скошена тече в мені трава” – А. Кичинський та ін.) або правлять за композиційний принцип ліричного сюжету):
Зверху й знизу знизу й зверху
Ззаду й спереду
Променіє це невмираюче життя
Око оглядає
Думка думає себе
Незмінно змінна (М. Царинник).
А. української мови зібрані та опубліковані окремим виданням: Полюга Л. М. Словник антонімів. – К-, 1987.
Антоніми
примеры полилог
Related posts:
- Персоніфікація Персоніфікація (лат. persona – особа та facerе – роблю) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу: Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в...
- Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми . ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни . 2. Українські письменники, що наближали свято Перемоги . 3. Народ...
- Акцентуація Акцентуація (лат. accentuatio – наголос) – підкреслення фонетичних, морфологічних та синтаксичних складників поетичного мовлення за допомогою наголосу з метою розрізнення омографів (П. Тичина “Співає стежка на город”), смислового окреслення певного слова (“…Шепчуть вітру квітки: /...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у ранній ліриці П. Тичини Можна уявити, з якою надією і любов’ю слухав колись у Чернігові М. Коцюбинський юного Тичину, його ранні поезії. Великий майстер не помилився. Поетичні шедеври стали національним набутком, окрасою мистецької творчості українського народу. Перша збірка П....
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) – І варіант ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) І варіант Пейзажна лірика займає не останнє місце в українській літературі, але функції її можуть бути...
- Скорочено – САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка – Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй...
- Шпак Шпак Був теплий осінній день. Мені подобалося спостерігати за сонячним промінчиком. Ось він ковзнув по дереву і гайда бавитися – стрибати зверху-донизу, знизу-догори. Аж раптом під ще зеленим листячком деревця я помітив яскраву плямочку, яка...
- Окситонна клаузула Окситонна клаузула (лат. clausula – закінчення) – закінчення віршового рядка з наголосом на останньому складі: І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі. У веселках, зореницях Їв симфонії комах (П. Тичина)....
- Ніч… а човен – як срібний птах!.. скорочено – Євген Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи… І внизу, і вгорі...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії...
- Ораторський вірш Ораторський вірш – вірш, розрахований на декламування, патетично пафосний, виповнений риторичними фігурами: Товариство, яке мені діло, Чи я перший поет, чи останній? Надівайте корони і йдіть, Отверзайте уста… (П. Тичина). О. в. вважається різновидом громадянської...
- Ніч… а човен – як срібний птах! – ЄВГЕН ПЛУЖНИК скорочено ЄВГЕН ПЛУЖНИК Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і...
- Ізохронізм Ізохронізм (грецьк. isos – рівний та chronos – час) – рівночасся; принцип ритмічної організації вірша, котрий полягає у поділі його на ритмічні групи, рівні між собою у часі їх вимови. На основі І. будувалося античне...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні...
- Твір-мініатюра на тему: “перші весняні квіти використовуючи сполучники” Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь...
- Літературні контрасти і Антитези у романі “Герой нашого часу” Характер Печоріна розкривається в двох планах: з одного боку, він головний герой, активний учасник подій, про які оповідає автор, з іншого боку, він “автор” “сповіді”, в якій з граничною відвертістю виявляються його розуміння життя, результати...
- Рефрен, Приспів Рефрен (фр. refrain), або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах. Подеколи набуває жанрових ознак, як-от в “Елегії з рефреном” В. Підпалого: А втім, мені легко-легко, Бо знаю: вернулись птахи...
- Миле, любе, найдорожче У віршах українського поета Миколи Вінграновського неначе цілий світ зібрано. Натхнення поетові дає рідна українська земля – її ліси, поля, гори, річки, небо… Прочитаєш його поетичні рядки – і засвітишся незбагненним щастям. Ось воно, моє,...
- Протеса Протеса (фp. prothese – додавання, приєднання) – долучення певного голосного, найчастіше “і” до приголосного, зумовлене не лише притаманною українській мові милозвучністю, а й вимогами віршового розміру: Ще як руку притулив К серцю ік свому (П....
- Збірка Збірка – видова назва видань авторських творів, пройнятих спільною чи близькою тематикою або зібраних за хронологічним принципом; поширена в літературно-критичному слововживанні, наприклад: П. Тичина. Сонячні кларнети. – К., 1918....
- Ізоморфізм Ізоморфізм (грецьк. isos – рівний, morphe – форма, вигляд) – поняття, що характеризує відповідність між структурами подібних об’єктів. Ізоморфними є системи, в яких кожному елементові однієї системи відповідає лише один елемент другої системи і навпаки....
- Синереза Синереза (грецьк. syndiresis – з’єднання, стиснення) – в античному віршуванні – злиття двох коротких складів у довгий. У сучасному – опускання однієї з голосних відповідно до вимог ритму та метроструктури: “Вдарив революцьонер – / Захитався...
- Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти,...
- Повтор, або Повторення Повтор, або Повторення – найпростіша стилістична фігура, яка вживається у фольклорній творчості, передовсім у народній пісні та поезії, зумовлена емоційними та смисловими чинниками: Що тепер всім воля, – Врізали вам поля, В головах тополя, А...
- ТРАВА ТРАВА – рослина-тотем давніх українців. За легендою, Т. утворилася від кіс вродливої дівчини, яка загинула через свою безрозсудливість, нешанобливість до матері чи до старших родичів. (За Я. Головацьким)....
- Еколалія Еколалія (ісп. ecolalia – відлуння) – деформоване мовлення, що полягає у мимовільному повторенні звуків, складів, слів. Трапляється у малих дітей та в людей, схильних до затинання. У літературі Е. вживається як стилістичний прийом: “Десь надходила...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У...
- До богів подібний мені здається – САПФО До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадливий усміх: від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Тільки образ твій я...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька...