АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ
АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч.
Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той час активно поширювались ідеї українського та польського національно-визвольного
У 1879 – 1881 рр. О. Андрієвський відбував заслання у В’ятці, де написав низку краєзнавчих досліджень. 1881 р. переїхав до Києва, став редактором неофіційної частини “Киевских губернских ведомостей”. Матеріали, зібрані ним у архіві Київського губернського правління й видрукувані протягом 1882 – 1886 рр. у 10 випусках “Історичних матеріалів” (російською мовою), мають велику цінність для дослідників історії літератури, етнографії, фольклору, історії України, зокрема запорозького козацтва, національно-визвольного руху, церкви, школи тощо. Свої наукові розвідки й художні твори О. Андрієвський друкував у київських газетах “Заря”, “Труд”, “Жизнь и искусство”. З 1882 р. активізується його культурно-просвітницька та громадська діяльність. Під час роботи у Київській комісії народних читань організував систематичне видання науково-популярних брошур з різних галузей знання, провадив громадсько-культурні заходи. 1885 р. призначений інспектором гімназії Златополя (тепер м. Новомиргород на Кіровоградщині). Після повернення до Києва (1892) працював учителем словесності в гімназії, інспектором народних училищ Катеринославської губернії, директором міського сирітського будинку в Одесі (1896). В останні роки життя чіпав публічні лекції з історії російської та західноєвропейських літератур, історії запорозьких козаків. Написав і видав велику кількість праць про життя й творчість Т. Шевченка, окремих діячів російської літератури. Домігся створення фонду для упорядкування могили Т. Шевченка і заснування школи його імені в Каневі.
Літ.: Каманин И. Алексей Александрович Андриевсклй // Киев. старина. 1902. № 9.
С. Денисюк
АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ
художній опис щоденника
Related posts:
- АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН АНДРІЄВСЬКИЙ МИТРОФАН (1842, Канів, тепер Черкаської обл. – 26.05.1887, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – філолог – медієвіст, педагог і культурно-освітній діяч. Брат О. Андрієвського. Після закінчення Київського університету (1862) викладав російську словесність у Рівному, Коростишеві, в...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі....
- Українське слово “Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку...
- Коломієць Олексій Федотович Олексій Федотович Коломієць народився 1919 р. у сім’ї селянина в невеликому селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині. Після закінчення школи вчився на робітфаці при інституті торгівлі в місті Харкові, потім в університеті. Брав участь у...
- Олексій Кундзіч Творча доля цього письменника, попри її зовнішню затишеність, сприймається нині вкрай драматичною. Це історія майже незреалізованого великого й оригінального таланту. О. Кундзіч формувався як митець у піднесеній, натхненній атмосфері українського національного відродження двадцятих, дух часу...
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в...
- Олексій Федотович Коломієць Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 –...
- Драматург Олексій Федотович Коломієць Драматург Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 року в селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині в селянській родині. Навчався на робітфаці при Харківському інституті радянської торгівлі, а з 1938 по 1941 рік – у...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – ІІІ варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” III варіант Мені здається, кожен з нас повинен вирішувати проблеми сучасності, щоб разом нам вдалося хоч про деякі з них...
- Життєвий і творчий шлях – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) Життєвий та творчий шлях Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 р. в селі Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою і найменшою дитиною в бідній родині, яка втратила...
- Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність . Переведений Фамусовым з Твері,...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – ІІ варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” II варіант Сучасність – це те, що відбувається зараз, що хвилює наших близьких, друзів, знайомих… Вирішити проблеми, які ставить перед...
- Дикий Ангел – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) “Дикий Ангел” Тема та сюжет твору Підзаголовок п’єси чітко вказує на її тему – “Повість про сім’ю”. Для людини все починається з родини – виховання, пізнання моральних основ людської особистості,...
- ДИКИЙ АНГЕЛ – ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Скорочено (Повість про сім’ю на дві дії) Дійові особи: Ангел Платон Микитович Ул я н а – його дружина. Петро, Федір, – їхні сини. Павлик Таня – їхня дочка. Ліда – Петрова дружина. Оля – Павликова...
- Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія” На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини – Валя і Лариса. Валя – касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, мало замислюються про свою поведінку і спосіб життя, за що...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – І варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” І варіант Кожна епоха несе з собою нові проблеми. Колись для українців було дуже важливо відчути себе вільними, побачити красу...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”,...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – IV варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” IV варіант Є письменники, твори яких змушують замислитися над складними і хвилюючими проблемами життя, незалежно від того, коли були написані....
- ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф,...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О....
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів...
- Народовці “Народовці” – представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. “Народовський” рух виник у Галичині на поч. 60-х XIX ст. на противагу “москвофільському” і...
- РУСОВ ОЛЕКСАНДР РУСОВ ОЛЕКСАНДР (07.02.1847, Київ – 08.10.1916, Саратов) – фольклорист, етнограф, славіст, статистик, громадський діяч. Народився в родині військового лікаря. Навчався у першій Київській гімназії. Після закінчення філологічного факультету Київського університету (1868) викладав латину і грецьку...
- ЄВЛЕВИЧ ХОМА ЄВЛЕВИЧ ХОМА (рр. нар. і см. невід.) – українсько-білоруський поет і культурно-освітній діяч першої половини XVII ст. Народився в Могильові на Дніпрі (тепер Білорусь). Закінчив Ягеллонський університет (Краків) близько 1625 р. У 1628 – 1632...
- КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ КЛИМКОВИЧ КСЕНОФОНТ (псевд – Іван Хмара, Галичанин русин, Ксенофонт, ін., 12.02.1835, с. Хотимир, тепер Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1881, Львів) – письменник, журналіст, видавець, громадсько-культурний діяч. Походив із родини священика. Здобув гімназіальну освіту в...
- Визволення “Визволення” – за визначенням видавця, “місячник вільної української думки за кордоном” – політичний, громадсько-культурний журнал, виходив у Відні 1923. Видавець і відповідальний редактор – І. Альбрехт. Ставив за мету, як зазначено у вступній статті до...
- СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець,...
- ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО (04.01.1837, м. Кременчук, тепер Полтавської обл. – 18.03.1911, Київ) – визначний філолог, педагог і громадський діяч. Навчався в Полтавському повітовому духовному училищі (1847-1851), Полтавській духовній семінарії в Переяславі (1851-1857), у 1857-1860 рр. –...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 –...