Абетковий вірш

Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки:

Айстра квітне у саду,

Аєр в лузі я знайду,

Бізон у двір забрався,

Баран його злякався.

Абетковий вірш, до якого звертаються і сучасні поети (Варвара Гринько, Наталка Поклад, Любов Пшенична, Ганна Чубач та ін.), має фольклорні джерела:

Семен

сказав своїм синам:

– Сини, складіть скирту сіна.

Сини склали скирту сіна.

Семен сказав своїм синам:

– Спасибі.

Абетковий вірш подеколи має складний для версифікаційного виконання вигляд, потребуючи від поета неабиякої віртуозності, продемонстрованої свого часу Іваном Величковським, коли кожне наступне слово починається черговою літерою:

Аз благ всіх глубина,

Діво єдина

Живот зачах званим

Ісуса Избранним,

Котрий люде мною

На обід покою

Райська собирает

Абетковий вірш під назвою “абецедарій” за доби середньовіччя використовувався у релігійній та дидактичній

поезії латиномовної Європи. У православних слов’ян Абетковим віршем називалася “азбука-границя”, започаткована, як вважається, Костянтином Болгарським, де кожен рядок починався наступною літерою абетки. Принцип Абетковий вірш подеколи вживається і в складних композиційних утвореннях, які позначаються на структурі видань, як, зокрема, у збірці В. Лесича “Предметність нізвідки”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Абетковий вірш


твір на тему життя людини неоціненний скарб
Абетковий вірш